Каракуль Ольга Анатоліївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каракуль Ольга Анатоліївна

КАРА́КУЛЬ Ольга Анатоліївна (17. 07. 1962, м. Актау, Казахстан) – графік, художниця декоративного текстилю. Дружина І. Каракуля. Чл. НСХУ (1995). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1991; викл. І. Боднар, В. Черкасов, Б. Яворський). Працювала у м. Керч АР Крим: від 1999 – викл. худож. відділ. Дит. школи мист-в; головою міської орг-ції НСХУ (2000–05). Учасниця мист. виставок від 1990-х рр. Персон. – у Керчі (1995, 2007). Створює гобелени й батики як візії міфол.-істор. характеру або ліричні імпровізації, асоціативно-декор., часто із сюжет. канвою натюрморти, реалістично настроєві пейзажі. Жін. образи трактує у часово-просторовій ретроспекції: від міфол. персонажів античності до загадкових постатей сьогодення. Для гірських і морських краєвидів К. характерні багатоплановість композицій, панорамність, насич. колорит.

Тв.: гобелени – «Узбережжя» (1997), «Ранок» (1998); батики – «Урожай» (1997), «Уламки античності» (1999), «Деметра» (2000), «Шум моря» (2001), «Осінь у Криму» (2004), «Теплий вечір» (2007); акварелі – «Музика моря» (2001), «Серпень», «Ангел-охоронець» (обидві – 2009), «Дві сестри», «Спогади про літо» (обидві – 2010), «Натюрморт із виноградом» (2011).

Л. Р. Шпирало-Запоточна

Стаття оновлена: 2012