КАРА́МИШЕВ Борис Па­влович (Карамышев Борис Па­влович; 15. 05. 1915, Петро­град, нині С.-Петербург — 29. 09. 2003, Москва) — російський композитор, диригент. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1980). Член СК РФ (1959). Закін. Ленінгр. муз. училище (нині С.-Петербург, 1939; кл. композиції П. Рязанова, І. Пустильника, диригува­н­ня — І. Мусіна, Б. Тіл­леса). Працював кер. червоноармій. оркестру (1939–41), нач. фронт. зразк.-показ. духових оркестрів (1941–45), диригентом естрад. оркестру саду «Ермітаж» (Москва, 1952–55), інструм. ансамблю Всесоюз. радіо (Москва, 1956–64), худож. кер. та гол. диригентом концертно-естрад. оркестру «Голубий екран» (від 1965). На творчій роботі. Як диригент здійснив з різними оркестр. колективами записи муз. творів композиторів Е. Артемʼєва, Ю. Мейтуса, О. Мокроусова, О. Сандлера та ін. Автор музики до ігрових фільмів, по­ставлених на Одес. кіностудії худож. фільмів, серед яких — «Орлятко» (1957, реж. Е. Бочаров), «На зеленій землі моїй» (спів­авт.; 1958, реж. Р. Вікторов, І. Шишов), «Зелений фургон» (спів­авт.; 1959, реж. Г. Габай), «Степові світанки» (реж. В. Воронін), «Поверне­н­ня» (реж. М. Терещенко; обидва — 1960), «Вірність» (1965, реж. П. Тодоровський), «Вершники» (1972, реж. В. Ко­строменко; обидва фільми — призери низки кінофестивалів).