Каранська Марія Устимівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каранська Марія Устимівна

КАРА́НСЬКА Марія Устимівна (24. 01. 1921, с. Пишки, нині Старосиняв. р-ну Хмельн. обл. – 25. 08. 2000, с. Зазим’я Бровар. р-ну Київ. обл.) – мовознавець. Дружина А. Патруса-Карпатського. Канд. філол. н. (1957). Учасниця 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Житомир. пед. ін-т (1945), де відтоді працювала (1945–59). Від 1959 – ст. н. с. Ін-ту мовознавства АН УРСР; 1963–68 – зав. сектору перекладів творів Ін-ту історії партії при ЦК КПУ (обидва – Київ); водночас 1960–88 – у Київ. ун-ті: від 1968 – доц. каф. укр. мови філол. ф-ту, від 1972 – доц. каф. стилістики ф-ту журналістики. Наук. дослідж.: синтаксис сучас. укр. літ. мови, культура мовлення. Авторка посібника «Синтаксис сучасної української літературної мови» (К., 1995).

Пр.: Окремі синтаксичні конструкції з препозитивними підрядними в сучасній українській мові // Наук. зап. Житомир. пед. ін-ту. 1957. Т. 5; Відносні складнопідрядні конструкції в українській мові // Там само. 1958. Т. 8; Сполучники що, щоб і граматичні конструкції з ними в сучасній українській літературній мові. К., 1962; Синтаксичні рівні, парадигми і моделі речень із погляду взаємовідношень // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. філології. 1972. № 13.

Літ.: Тимошик М. Марія Устимівна Каранська // Тимошик М., Дацюк Г., Таран К. Історія одного журналістського курсу в мемуарах, щоденниках, замальовках, записках, есеях, документах, світлинах. К., 2008; Козельський Я. Д. М. Каранська як парость виноградної лози плекала українську мову // Краєзнавство та музейна справа в Україні: Мат. Всеукр. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 145-річчю заснування Житомир. обл. краєзнав. музею (27–29 жовтня 2010 р., Житомир). Ж., 2010.

І. М. Забіяка

Стаття оновлена: 2012