Карантин - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карантин

КАРАНТИ́Н (італ. quarantena, від quaranta giorni – сорок днів) – комплекс обмежувальних медико-санітарних та адміністративних заходів, які запроваджують за встановленим законодавством порядком на певній території для запобігання поширенню інфекційних захворювань з осередку епідемії та ліквідації самого осередку. К. як протиепідем. захід уперше запроваджено у 14 ст. в Італії у зв’язку з поширенням чуми в Європі. Він полягав у забороні мор. суднам, що прибували з країн, у яких зафіксовано випадки захворювання, протягом 40 днів заходити в порти, висаджувати пасажирів та екіпажі, розвантажувати товари. У 15 ст. побл. Венеції організовано першу карантинну станцію з лазаретом для шпиталізації хворих з мор. суден під час К. У 18 ст. карантинні заходи застосовано у зв’язку з поширенням жовтої лихоманки, занесеної з Африки, 1817 – холери. 1944 Рада Адміністрації допомоги і відбудови при ООН ухвалила Міжнар. сан. конвенцію, яка поширила карантинні правила і на сухопутні кордони. Від 1948 питання К. вирішує ВООЗ, у складі якої функціонує Департамент епідем. захворювань і міжнар. К., що контролює дотримання правил К., інформує про появу та поширення карантин. хвороб – чуми, холери, жовтої лихоманки, висип. і поворот. тифів, сибірки, ящуру та ін. Карантинні заходи поділяють на мед.-сан. та адм.-санітарні. До перших належать опитування пасажирів та екіпажів, які прибувають із-за кордону, про стан здоров’я і наявність захворювань; огляд та дезінфекція транспорт. засобів, багажу і вантажу, за необхідності – дезінсекція, дератизація; мед. огляд хворих та тих, хто контактував з ними; ізоляція хворих на інфекц. хвороби, їхня обсервація. Час ізоляції, обсервації та лікар. нагляду залежить від тривалості інкубац. періоду карантин. хвороб. Для осіб, які виїжджають за кордон і в’їжджають у країну, обов’язковими є профілакт. щеплення проти карантин. хвороб. Адм.-сан. заходи передбачають можливість заборони в’їзду на певну територію та виїзду з неї, тимчас. закриття держ. кордону, встановлення особливих правил його перетину. Реалізують мед.-сан. карантинні заходи спец. сан.-карантинні підрозділи (відділи), створ. у пунктах пропуску через держ. кордон на автошляхах, у міжнар. аеропортах і мор. (річк.) портах, відкритих для міжнар. зв’язків. Ці підрозділи належать до структури відповід. СЕС. К. застосовують також сан. органи у межах країни. Напр., припинення приймання дітей у дит. заклади, якщо там з’являються випадки інфекц. захворювань. Такі заходи використовують у військ. частинах та ін. закритих колективах. В осередку епідемії карантин. хвороб у межах країни за орг-цію та проведення протиепідем. заходів відповідають надзвичайні протиепідем. комісії, створ. місц. органами влади. Їхні рішення є обов’язковими для населення, підпр-в, установ та орг-цій незалежно від відомчого підпорядкування. За порушення правил К. винні особи несуть дисциплінарну, адм. або карну відповідальність.

О. М. Ціборовський

Стаття оновлена: 2012