Карантин ветеринарний

КАРАНТИ́Н ВЕТЕРИНА́РНИЙ — особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого самоврядува­н­ня, під­приємств, установ і організацій щодо локалізації карантин­них обʼєктів та ліквідації причин їхнього виникне­н­ня, який за­стосовують в інфікованій та буферній зонах, а в разі необхідності — у зоні спо­стереже­н­ня з метою локалізації спалаху хвороби тварин і її ліквідації згідно з законами, від­повід­ними ветеринарно-санітарними заходами та нормативно-правовими актами. Профілакт. К. в. — система вет.-сан. заходів, яку за­проваджують перед та (або) після пере­міще­н­ня тварин з метою запобіга­н­ня занесен­ню й поширен­ню хвороб. Карантин­ні заходи спрямовані на забезпече­н­ня сан. та епідеміол. благополуч­чя насел., на запобіга­н­ня виникнен­ню і поширен­ню інфекц. хвороб. Україна як чл. Між­нар. епізоот. бюро (від 1993) в особі Гол. держ. ін­спектора вет. медицини України — голови Держ. департаменту вет. медицини Міністерства аграр. політики та продовольства України — у встановленому порядку надає звіти про епізоот. ситуацію в державі, а також має право одержувати офіц. інформацію про епізоот. ситуацію в ін. країнах-учасницях. Крім того, під час роз­робле­н­ня вет. законодавства України обовʼязково враховують між­нар. стандарти, встановлені Між­нар. епізоот. бюро (Сан. кодекс назем. тварин). По­становою КМ України від 8 серпня 2007 «Про затвердже­н­ня пере­ліку особливо небезпечних (карантин­них) хвороб тварин» від­повід­но до ст. 43 Закону України «Про ветеринарну медицину» до таких хвороб тварин від­несено афр. та класичну чуму, везикулярну хворобу свиней, везикуляр. стоматит, віспу овець і кіз, інфекц. плевропневмонію, чуму великої рогатої худоби, катарал. гарячку овець, хворобу Ньюкасла, сибірку, чуму (високопатоген. грип) птиці, чуму дрібних жуйних, ящур. 13 квітня 2011 затв. Положе­н­ня про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, згідно з яким осн. зав­да­н­нями служби є реалізація держ. політики у галузях вет. медицини, карантину та захисту рослин, здійсне­н­ня держ. контролю за дотрима­н­ням карантин. режиму тощо. Під час К. в. гол. ін­спектори мають право затримувати на період здійсне­н­ня сан. екс­пертизи під­карантин­ні матеріали та обʼєкти, вивезені без сертифікатів із території, де встановлено особливий карантин. режим, або ввезені з-за кордону без карантин. до­зволу; без­пере­шкодно від­відувати від­повід­ні обʼєкти в зоні обслуговува­н­ня, вимагати інформацію, необхідну для здійсне­н­ня своїх повноважень; накладати адм. стягне­н­ня на осіб, вин­них у порушен­ні адм. законодавства. Територію особливого карантин. режиму встановлюють у межах населеного пункту, р-ну, кількох р-нів, обл. від­повід­ним органом місц. самоврядува­н­ня, місц. органом держ. виконав. влади, а в межах кількох обл. — КМ України. На території з особливим карантин. режимом можуть бути за­проваджені заходи: обмеже­н­ня ви­їзду транс­порт. засобів та їхній огляд; викори­ста­н­ня ресурсів під­приємств, установ і організацій для локалізації та ліквідації карантин. обʼєктів з на­ступ. від­шкодува­н­ням збитків; заборона вивезе­н­ня під­карантин. матеріалів; зне­шкодже­н­ня під­карантин. матеріалів та обʼєктів; тех. пере­робле­н­ня або знище­н­ня під­карантин. матеріалів. Від­шкодува­н­ня збитків, зав­даних унаслідок неправомір. дій органів та посад. осіб, які забезпечують викона­н­ня карантин. заходів, здійснюється від­повід­но до законодавства. Ріше­н­ня держ. ін­спектора, прийняте в межах його повноважень, щодо заборони вирощува­н­ня, вивезе­н­ня, ввезе­н­ня, збуту і викори­ста­н­ня під­карантин. матеріалу обовʼязкове для викона­н­ня. Після оголоше­н­ня К. в. голова Держ. вет. та фітосан. служби України надсилає пові­домле­н­ня про деталі спалаху особливо небезпеч. хвороби, занесеної до списку Між­нар. епізоот. бюро, вірогідне джерело інфекції, заходи, які використовують для контролю спалаху, а також заплановані вет.-сан. заходи до від­повід. між­нар. організацій і вет. адміністрацій сусід. країн, а також до зацікавлених торг. партнерів. Серед вет.-сан. заходів, які за­стосовують під час К. в., — термометрія, від­окремле­н­ня здорових тварин від хворих та здійсне­н­ня діагност. дослідж.; ізоляція хворих тварин і закри­т­тя потужностей (обʼєктів), де виявлено хворобу; заборона або обмеже­н­ня пере­міще­н­ня тварин; заборона пере­міще­н­ня за межі інфікованих потужностей (обʼєктів) будь-яких товарів, засобів до­гляду за тваринами, супут. обʼєктів та гною; стемпінг-аут (забій хворих та інфікованих тварин стада, а в разі необхідності — тварин ін. стада, які могли мати прямий або опосередк. контакт з тваринами інфікованого стада); вилуче­н­ня і без­печне знище­н­ня туш тварин, які загинули або були вбиті, та ін. товарів у разі неможливості їхнього зне­шкодже­н­ня звичайними методами очище­н­ня й дезінфекції; здійсне­н­ня спец. вет.-сан. заходів в інфікованій, буфер. зонах та зоні спо­стереже­н­ня; заборона організації ярмарків, ринків, ви­ставок, аукціонів, публіч. заходів із залуче­н­ням тварин, а також функціонува­н­ня май­данчиків для торгівлі тваринами; зміна режиму роботи потужностей (обʼєктів), використовуваних для роз­веде­н­ня племін. тварин, вирощува­н­ня, тренува­н­ня, змага­н­ня, утрима­н­ня, ви­ставок (огляду), продажу, забою або вилову тварин, для виробництва та обігу продуктів тварин. походже­н­ня; заборона або обмеже­н­ня парува­н­ня тварин, а також збира­н­ня, обробле­н­ня, зберіга­н­ня та викори­ста­н­ня сперми для штуч. заплідне­н­ня тварин, запліднених яйцеклітин та ембріонів, що походять з інфікованої, буфер. зон або зони спо­стереже­н­ня; вакцинація, клін. обстеже­н­ня й лікува­н­ня тварин; обмеже­н­ня пере­міще­н­ня осіб, які контактували з інфікованими тваринами та тваринами з пі­дозрою на інфікува­н­ня або з ін. товарами чи гноєм від інфікованих тварин; закри­т­тя і блокува­н­ня під­ходів до інфікованих зон, встановле­н­ня на них знаків, що попереджають про наявність особливо небезпеч. хвороби, занесеної до списку Між­нар. епізоот. бюро, та організація від­повід. контролю; дезінфекція, дератизація, дезінсекція тварин­ниц. приміщень, загонів для худоби, дворів, пасовиськ, місць водопою та ін. місць, де утримують інфікованих тварин або тварин з пі­дозрою на інфікува­н­ня, а також супут. обʼєктів, які контактували з такими тваринами; надійна ізоляція котів і собак, власники яких ві­домі, та знище­н­ня бродячих котів і собак гуман. методами; спо­стереже­н­ня за тваринами, зокрема від­бір зразків крові або патол. матеріалу для проведе­н­ня дослідж., до­ступ до записів, здійснених тварин­ниц. господарствами в інфікованій, буфер. зонах, зоні спо­стереже­н­ня та на ін. потужностях (обʼєктах), за якими ведеться спо­стереже­н­ня, за межами цих зон; залуче­н­ня працівників органів внутр. справ та в установленому порядку військовослужбовців, якщо це є необхідним і доцільним, для на­да­н­ня допомоги від­повід. держ. над­звич. протиепізоот. комісіям у за­проваджен­ні та здійснен­ні заходів із локалізації й ліквідації особливо небезпеч. хвороби, занесеної до списку Між­нар. епізоот. бюро. Див. також Ветеринарно-санітарний контроль.

Завантажити статтю