Карасик Михайло Абрамович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карасик Михайло Абрамович

КАРА́СИК Михайло Абрамович (12(25). 08. 1906, м. Ромни, нині Сум. обл. – 11. 06. 1983, Сімферополь) – фахівець у галузі геології та геохімії рудних родовищ. Д-р геол.-мінерал. н. (1967), проф. (1968). Закін. Дніпроп. гірн. ін-т (1933). Працював 1933–37 на комбінаті «Дарасунзолото» (Читин. обл., РФ); 1937–38 – на комбінаті «Дашкесанкобальт» (Азербайджан); 1942–43 – у Режев. геол.-розв. партії (Свердлов. обл., РФ). 1938–41 – у Дніпроп. гірн. ін-ті; 1943–56 – зав. лаб. геохімії рідкіс. елементів Гірн.-геол. ін-ту Урал. філії АН СРСР (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург); 1957–64 – зав. відділу геохімії та мінералогії рідкіс. і розсіяних елементів, 1964–69 – зав. відділу кольор. металів, 1969–83 – ст. н. с. і консультант сектору геохім. методів пошуків відділу металогенії і прогнозування Ін-ту мінерал. ресурсів (Сімферополь). Осн. напрями наук. дослідж.: вивчення геології, мінералогії та геохімії рудних родовищ РФ, Азербайджану, України, удосконалення методики геохім. пошуків і оцінки родовищ ртуті, бору та ін. елементів на тер. Донбасу, Закарпаття, Криму, Пн. Кавказу; розроблення теор. засад газортут. методу пошуку рудних родовищ. Під його кер-вом вивчено та розвідано золоторудне родовище в Забайкаллі (1937) та родовище нікелю на Уралі (1943).

Пр.: Послемагматические рудные поля и их классификация. К., 1963; Пары ртути в атмосфере. Москва, 1978; Методические рекомендации по интерпретации газортутных ореолов ртутных месторождений Донбасса. Сф., 1978 (співавт.); Атмогеохимические методы поисков рудных месторождений. Москва, 1986 (співавт.).

І. Є. Палкін

Стаття оновлена: 2012