Карась Віктор Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карась Віктор Романович

КАРА́СЬ Віктор Романович (24. 12. 1928, с. Криве Попільнян. р-ну, нині Житомир. обл. – 08. 06. 1988, Хмельницький) – актор. Засл. арт. УРСР (1981). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1952; викл. Г. Юра, А. Бучма). Працював актором Вінн. ім. М. Садовського (1952–54, 1960–61), Хмельн. ім. Г. Петровського (1955–57, 1960, 1971–88), Житомир. (1957–59, 1963–64), Полтав. ім. М. Гоголя (1961–62), Херсон. (1962–63), Львів. ім. Я. Галана (м. Дрогобич Львів. обл., 1969–71) укр. муз.-драм. театрів, Львів. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької (1954–55), Одес. театру ім. Жовтн. революції (1959–60). К. – вихованець класич. укр. театр. школи, він чарував орган. красою, різнобічністю перевтілення – від тонкого комізму та іронії до вражаючого лірико-драматизму. Його ролі сповнені архаїч. шляхетності.

Ролі: Тарас, Цибуля («Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок» за М. Гоголем), Устим («Устим Кармелюк» В. Суходольського), Плетньов («Солдатська вдова» М. Анкілова), Платон («Дикий Ангел» О. Коломійця), Глоба («Російські люди» К. Симонова), Микита («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Бланко («Інтерв’ю в Буенос-Айресі» Г. Боровика), Платон («Платон Кречет» О. Корнійчука), Михайло Гурман («Украдене щастя» І. Франка), Виборний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Апраш («Циганка Аза» М. Старицького), Васков («А зорі тут тихі…» за Б. Васильєвим), Гриціан («Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда).

Літ.: Грищук Г. Не зійти зі сцени // Рад. Поділля. 1987, 3 квіт.

Н. Я. Небелюк

Стаття оновлена: 2012