Карась Петро Прокопович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карась Петро Прокопович

КАРА́СЬ Петро Прокопович (08. 01. 1939, с. Коханівка, нині Полон. р-ну Хмельн. обл.) – письменник. Чл. НСПУ (1969). Обл. літ. премія ім. М. Годованця (1999). Закін. Київ. ун-т (1961), ВПШ при ЦК КПУ (Київ, 1974). Працював у ред. обл. г. «Подільські вісті» (м. Хмельницький, 1961–2003). Дебютував добіркою віршів у рай. г. «Колгоспна правда» (м. Славута Хмельн. обл., від 13 травня 1956). Поезія К. пройнята гарячим подихом сучасності, трагіко-велич. історією України, патріотизмом. На його слова написали музику композитори А. Горчинський («Дві троянди»), М. Балема («Козацькому роду нема переводу», «Вкраїно, матінко моя», «Хмельницький вальс», «Гуляйполе») та ін. Створив повість про Героя Рад. Союзу В. Майборського «Викликаю вогонь» (1994) і роман про діяльність проскурів. підпільників у роки 2-ї світ. війни «Буремний Буг» (2001; обидва – Хмельницький).

Тв.: Озаріння. К., 1965; Два крила. Л., 1967; Червонозем. Л., 1972; За правом – жить! К., 1985; Колиска. Хм., 1993; Соломія. Хм., 1998; Кардіограма. Хм., 2000; Соната подільської осені. Хм., 2000; Небо і земля. Хм., 2001; Часу вічний жар. Хм., 2001; Серце підказало… Хм., 2002; Ромен цвіте. Хм., 2002; Будьмо гонорові! Хм., 2003; Мазепа. Хм., 2003; Небозводи. Хм., 2003; Свята моя любов. Хм., 2003; Ти – божественна! Хм., 2004; Ми не ляжемо в кургани! Хм., 2004; Уставаймо з колін! Хм., 2005; Спасибі. Хм., 2005; Мамина криниця. Хм., 2006; Як сльоза… Хм., 2007; Пам’ять. Хм., 2008; Я так живу. Хм., 2008; Ясновидець. Хм., 2008; Осені пожар останній. Хм., 2008; Материнка. Хм., 2008; Поділля вишневе моє. Хм., 2009; Коні мої, коні. Хм., 2009; Я і досі пишу. Хм., 2010.

Літ.: Мачківський М. Петрові Карасю – 50 // ЛУ. 1989, 9 лют.; Онкович Д. Петрові Карасю – 60 // Там само. 1999, 21 січ.; «Нехай лиш словом продзвеню…»: Бібліогр. покажч. Хм., 2005; Качкан В. Минуле й сучасне – два його крила // Качкан В. Віщі знаки думки, серця і руки: Антологія укр. автографа. Л.; Ів.-Ф.; Коломия, 2010.

А. В. Сваричевський

Стаття оновлена: 2012