Карасьов Володимир Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карасьов Володимир Сергійович

КАРАСЬО́В Володимир Сергійович (25. 05. 1934, с. Рокитне Таращан. р-ну Київ. обл. – 17. 05. 1993, Київ) – фахівець у галузі радіаційного матеріалознавства. Д-р фіз.-мат. н. (1985), проф. (1988). Премія РМ СРСР (1982). Закін. Київ. політех. ін-т (1956). Відтоді працював у КБ «Гідропрес» Подол. маш.-буд. з-ду (Моск. обл.); в Ін-ті фізики АН УРСР (1959–70): гол. інж. лаб. радіац. матеріалознавства (1962–66), гол. інж. атом. реактора (1966–68); у Ін-ті ядер. дослідж. АНУ (1970–93; обидва – Київ): зав. відділу радіац. матеріалознавства (1977–86); водночас 1992–93 – ген. дир. Міжгалуз. наук.-тех. центру «Укриття» АНУ (м. Чорнобиль Київ. обл.). Розробляв радіаційно стійкі матеріали для потреб атом. енергетики; методи дослідж. впливу реактор. випромінювання на фіз.-мех. властивості конструктив. матеріалів. Зробив вагомий внесок у діагностику післяаварій. стану 3-го блоку ЧАЕС і прогнозування подальшої його експлуатації.

Пр.: Обратимое снижение модуля сдвига железа и его сплавов во время облучения // АЭ. 1983. Т. 54, вып. 3; Study of helium diffusion on grain boundaries by method of internal friction // Effects of Radiation on Materials: 14-th Intern. Symposium. Philadelphia, 1989. Vol. 1; Нодульная коррозия циркониевых труб канальных реакторов // АЭ. 1992. Т. 72, вып. 2 (усі – співавт.).

Н. Л. Дорошко

Стаття оновлена: 2012