Карасьова-Крижицька Віра Євгенівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карасьова-Крижицька Віра Євгенівна

КАРАСЬО́ВА-КРИЖИ́ЦЬКА Віра Євгенівна (14(27). 05. 1905, м. Гадяч, нині Полтав. обл. – 26. 03. 1985, Київ) – письменниця. Дружина О. Крижицького, мати М. Склярської. Чл. СПУ (1939). Літ. премії ім. М. Трублаїні, ім. О. Копиленка (обидві – 1978). У Києві навч. у худож. ін-ті (1924; майстерня В. Кричевського), закін. спец. пед. курси (1926), навч. у студії І. Рерберга (Москва). Мешкала у Ленінграді (нині С.-Петербург). Учителювала. Від 1943 – у Києві. Працювала у ред. г. «Юный ленинец», ж. «Піонерія» та «Малятко». Писала рос. мовою. Дебютувала 1936 у ленінгр. ж. «Чиж» оповіданням «Как у Тошки болел зуб». Авторка кн. «Синяя чашка» (1948), «Теремок» (1955), «Маленькие ленинградцы» (1960), «Машенька» (1965), «Светлое окошко» (1970), «Галин день» (1972), «Терем-теремок» (1974), «Рассказы» (1975), «Была война народная» (1978), «Так и было» (1985; усі – Київ). Переклала рос. мовою деякі твори В. Канівця, Є. Гуцала, В. Сухомлинського.

Літ.: Козинець Л. Життя для майбутнього // ЛУ. 1983, 3 лют.

З. В. Кучеренко

Стаття оновлена: 2012