КАРАТА́ЄВ Мухамеджан Кожаспа­йович (Қаратаев Мұхамеджан Қожасбайұлы; 27. 12. 1910, аул Телікуль, нині Кзил-Ординської обл., Казах­стан — 09. 06. 1995, м. Алмати, Казах­стан) — казахський літературо­знавець, письмен­ник. Доктор філологічних наук (1965), професор (1967), академік Академії наук Казахської РСР (1970). Заслужений діяч науки Казахської РСР (1974). Державна премія імені Ч. Валіханова Академії наук Казахської РСР (1974). Державні нагороди СРСР. Закінчив Казахський педагогічний ін­ститут (Алмати, 1933). Від­повід­альний секретар, виконувач обов'язків голови Спілки письмен­ників Казах­стану; 1936–38 — завідувач кафедри Казахського педагогічного ін­ституту; від 1955 — у видавництві «Жазуши». Головний редактор «Қазақ Совет Энциклопедиясын» («Казахська Радянська Енциклопедія», Алма-Ата, 1972–78, том 1–12; 1982, том 13). Завідувач від­ділу казахської радянської літератури (1981–90), радник Ін­ституту літератури і мистецтва Академії наук Казахської РСР. Писав казахською і російською мовами. Наукові дослідже­н­ня: про­блеми теорії літератури, пита­н­ня сучасної радянської літератури та літературної критики Казах­стану. Спів­автор низки під­ручників із казахської літератури для шкіл та вищих на­вчальних закладів. Основні праці: «Рожден­ная Октябрем» (1958), «Казахская литература» (1960), «От домбры до книги» (1969; обидві — Москва), «Әдебиет және эстетика» («Література та естетика», 1970), «Вершины впереди» (1972), «Свет рус­ской культуры» (1975), «В семье единой» (1976), «Новые горизонты» (1979), «Из­бран­ные прои­зведения» (1986–87, том 1–3; усі — Алма-Ата). Робітничого класу присвячено роман «Гудок в степи» (Алма-Ата, 1960, спів­автор). Писав про творчість А. Кунанбаєва, С. Сейфул­ліна, І. Джансугурова, М. Ауезова, Дж. Джабаєва та ін. Пере­клав окремі твори М. Горького, М. Шолохова. У низці статей від­образив роль Т. Шевченка у роз­витку казахської літератури, дружби казахського і українського народів.