Каратау - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каратау

КАРАТА́У – 1) гірський масив Головного пасма Кримських гір, на Карабі-яйлі. У перекл. з тюрк. означає «чорний ліс». Вис. 1259 м. Поверхня плоска, з числен. карст. формами рельєфу (лійки, каррові поля); є печери. Вкрита переважно гір.-лучно-степ. рослинністю. На пн. схилі збереглася ділянка букового лісу. Частина К. входить до складу ботан. пам’ятки природи заг.-держ. значення з однойм. назвою; 2) ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення (від 1981). Знаходиться на пн. схилі гір. вершини з однойм. назвою, у с. Генеральське Алуштин. міськради АР Крим, на тер. Сонячногір. лісництва. Перебуває у віданні Алуштин. ліс. госп-ва. Пл. 100 га. Охороняється релікт. ліс. масив з бука кримського (віком 100–200 р.) з домішкою граба звичайного; є також ясен високий, клен Стевена (ендемік Криму) та ін. Ліс оточений різнотравно-злаковими, -осоковими та скельними фриганоїд. угрупованнями. З рослин, занес. до Червоної книги України, трапляються тис ягідний, дельфіній Палласа, ковила різнолиста, півонія кримська, роговик Біберштейна, сон кримський, шафран гарний та ін.

Літ.: Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Заповедные ландшафты Тавриды. Сф., 2004.

О. В. Єна

Стаття оновлена: 2012