КАРАЦУ́ПА Микита Федорович (12(25). 04. 1910, с. Олексіївка, нині Куйбишев. р-ну Запоріз. обл. — 18. 11. 1994, Москва) — військовик. Герой Радянського Союзу (1965). Державні та бо­йові нагороди СРСР. 1913 разом із родиною пере­їхав до Казах­стану. Його старший брат Григорій повернувся на батьківщину, у роки Визв. змагань 1917–21 воював у одному із загонів Н. Махна, загинув у бою. У 7 р. К. залишився сиротою і був направлений до дит. будинку, звідки втік. Наймитував, працював у колго­спі. 1932 добровільно пішов на службу в прикордон­ні війська. Закін. Далекосх. окружну школу молодшого начальниц. складу служб. собаківництва прикордон. і внутр. охорони НКВС (м. Хабаровськ, РФ, 1933), курси пере­підготовки начальниц. складу при Центр. школі служб. собаківництва прикордон. і внутр. охорони НКВС (с-ще Вишняки побл. Москви, 1937). Від 1933 служив на за­ставі «Полтавка» на Далекому Сх.; від 1944 — у Білорус. прикордон. окрузі; від 1952 — у штабі Закавказ. прикордон. округу; від 1957 — у Гол. упр. прикордон. військ СРСР (допомагав налагоджувати прикордон­ну службу у Вʼєтнамі). Від 1961 — полковник у запасі. Працював у Центр. музеї прикордон. військ СРСР (Москва), нач. охорони оборон. під­приємства. Загалом за 20 р. служби затримав 338 і знищив 129 порушників кордону, завдяки чому став найві­домішим рад. прикордон­ником і слідопитом. Роз­робив методику під­готовки служб. собак, ви­вчав їхню психологію; написав низку навч. посіб. для прикордон­ників-кінологів, кн. оповідань «Жизнь моя — граница» (Хабаровск, 1983), спогади «Записки следопыта» (Москва, 1998). Імʼям К. на­звано за­ставу «Полтавка», а також за­стави в Індії і Вʼєтнамі, у рідному селі та смт Куйбишеве йому встановлено памʼятники (скульптори — П. Чаговець, Ф. Заєць).