Карачківський Михайло Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карачківський Михайло Федорович

КАРАЧКІ́ВСЬКИЙ Михайло Федорович (22. 09(04. 10). 1899, с. Кормильча, нині Чемеровец. р-ну Хмельн. обл. – 01. 01. 1950, м. Ганновер, Німеччина) – історик. Закін. Кам’янець-Поділ. ІНО (нині Хмельн. обл., 1923). У 1923–24 – асп. Кам’янець-Поділ. н.-д. каф. нар. госп-ва та культури Поділля; 1924–33 працював у структурі ВУАН: нештат. співроб. Істор.-геогр. комісії (1924–33), асп. Н.-д. каф. історії України під кер-вом М. Грушевського (1925–29), співроб. Комісії старої історії України (1926–29), Укр.-молдав. комісії (1928–30), асист., н. с. Комісії історії Києва і Правобережжя (1930–33). Після звільнення з ВУАН учителював, працював у Київ. обл. ін-ті удосконалення учителів. Досліджував історію міст Поділля, кам’янець-поділ. і київ. цехів. Від 1944 – на еміграції у Німеччині. Висвяч. на священика УАПЦ, був духов. опікуном і законовчителем укр. г-зії в таборі для переміщ. осіб у Ганновері. 1946 написав наук.-популярні кн. «Священна історія Старого Заповіту» та «Священна історія Нового Заповіту».

Пр.: Архівна спадщина київських цехів // Зап. істор.-філол. відділу ВУАН. 1927. Кн. 11; Розмежування Волинської та Подільської губерній 1799 р. // Істор.-геогр. зб. К., 1928. Т. 2; Опис Поділля з 1819 року В. Рудницького: До історії Поділля поч. ХІХ в. // Студії з історії України Н.-д. катедри історії України в Київі. 1929. Т. 2; Київські цехи за литовсько-польської та ранньої московської доби // Київ. зб. історії й археології, побуту й мист-ва. К., 1930. Зб. 1; Матеріяли до історії міст на Поділлі наприкінці ХVІІІ віку // Істор.-геогр. зб. К., 1931. Т. 4.

Літ.: Юркова О. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського. 1924–1930 рр. К., 1999; Мацько В. Білий цвіт на калині. Хм., 2001; Оглоблин О. Українська історіографія. 1917–1956 / Пер. з англ. К., 2003.

О. В. Юркова

Стаття оновлена: 2012