Карачок Василь Онуфрійович — Енциклопедія Сучасної України

Карачок Василь Онуфрійович

КАРАЧО́К Василь Онуфрійович (30. 06. 1870, с. Чернихів, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. – 12. 03. 1944, там само) – поет. 1912–22 – на заробітках у США, повернувся до рідного села. Писати почав під впливом творчості Т. Шевченка та С. Руданського. Автор сатир.-гумор. віршів («Багацька натура», «Жандармська чемність», обидва – 1928; «Вдова», 1930; «Наймит», 1934), пісень, коломийок, поеми «Дума еміґранта» (про тяжку долю укр. переселенців у США; високо оцінена І. Куликом; опубл. у колектив. зб. «Пісні емігрантів», Оліфант, 1914).

Літ.: Кравчук П. І. Діяльність Івана Кулика серед заокеанських українців // РЛ. 1958. № 5.

П. К. Медведик

Статтю оновлено: 2012

Покликання на статтю
П. К. Медведик . Карачок Василь Онуфрійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9733 (дата звернення: 15.04.2021)