Карачун Володимир Григорович — Енциклопедія Сучасної України

Карачун Володимир Григорович

КАРАЧУ́Н Володимир Григорович (14. 03. 1914, с. Кухтичі, нині Мінської обл. – 25. 06. 1998, м. Мелітополь Запоріз. обл.) – військовик. Герой Рад. Союзу (1946). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1936, на фронті від квітня 1943. Закін. Мінський транспортно-екон. технікум (1933), Сталінгр. військ. авіац. уч-ще льотчиків (нині м. Волгоград, РФ, 1939), Вищі офіцер. льотно-тактичні курси (1949). До кінця війни здійснив 133 бойові вильоти на розвідку та штурмування бойової техніки і живої сили ворога. Після війни продовжив службу у ВПС. Від 1957 – підполковник запасу. Мешкав і працював у Мелітополі. На батьківщині К. встановлено мемор. дошку.

Статтю оновлено: 2012
Цитувати статтю
А. І. Голдобін . Карачун Володимир Григорович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9735 (дата звернення: 26.02.2021).