Караш Морріс-Селіг - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Караш Морріс-Селіг

КА́РАШ Морріс-Селіґ (24. 08. 1895, м. Кременець, нині Терноп. обл. – 09. 10. 1957, м-ко Копенгаґен, шт. Нью-Йорк, США) – хімік. Чл. Нац. АН США (1946). Емігрував 1908 до США, де закін. Чиказ. ун-т (1917), здобув ступ. д-ра хімії (1919) і працював: від 1928 – проф. хімії, від 1956 – дир. Ін-ту орган. хімії. 1922–24 викладав у Меріленд. ун-ті. Займався переважно хімією вільних радикалів. Синтезував (1928) мертіолат (тімеросал) і запропонував (1931) його застосування у вакцинах. Розробив (1939) метод низькотемператур. хлорування алканів із використанням сульфурилхлориду і перекису бензоїлу. Синтезував (1940) і вивчав ртутноорган. сполуки, які застосовують у с. госп-ві та медицині. Виділив ерготоцин і довів, що він може використовуватися як базовий для виготовлення лікар. препаратів. Створив основи для здійснення важливих для пром-сті процесів вільнорадикал. полімеризації. Брав участь у реалізації військ. програми «Синтетичний каучук» (від 1942). Один із засн. (1936) «The Journal of Organic Chemistry», в якому опублікував більшість своїх наук. статей. Співавтор пр. «Grignard reactions of nonmetallic substances» (New York, 1954; London, 1955).

Літ.: F. H. Westheimer. Morris Selig Kharasch 1895–1957: Biographical memoir. Washington, 1960; Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира: Биогр. справоч. Москва, 1991.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2012