Караш Морріс-Селіг

КА́РАШ Мор­ріс-Селіґ (24. 08. 1895, м. Кременець, нині Терноп. обл. — 09. 10. 1957, містечко Копенгаґен, шт. Нью-Йорк, США) — хімік. Член Нац. АН США (1946). Емігрував 1908 до США, де закін. Чиказ. університет (1917), здобув ступ. д-ра хімії (1919) і працював: від 1928 — проф. хімії, від 1956 — директор Ін­ституту орган. хімії. 1922–24 викладав у Меріленд. університеті. За­ймався пере­важно хімією вільних радикалів. Синтезував (1928) мертіолат (тімеросал) і за­пропонував (1931) його за­стосува­н­ня у вакцинах. Роз­робив (1939) метод низькотемператур. хлорува­н­ня алканів із викори­ста­н­ням сульфурилхлориду і пере­кису бензоїлу. Синтезував (1940) і ви­вчав ртутноорган. сполуки, які за­стосовують у с. госп-ві та медицині. Виділив ерготоцин і довів, що він може використовуватися як базовий для виготовле­н­ня лікар. препаратів. Створив основи для здійсне­н­ня важливих для промисловості процесів вільнорадикал. полімеризації. Брав участь у реалізації військ. про­грами «Синтетичний каучук» (від 1942). Один із засн. (1936) «The Journal of Organic Chemistry», в якому опублікував більшість своїх наук. статей. Спів­автор пр. «Grignard reactions of nonmetallic substances» (New York, 1954; London, 1955).

Завантажити статтю