Каращук Катерина Семенівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каращук Катерина Семенівна

КАРАЩУ́К Катерина Семенівна (10. 07. 1933, с. Вересоч Куликів. р-ну Черніг. обл.) – майстриня художньої вишивки і живописець. Засл. майстер нар. творчості України (2001). Чл. НСМНМУ (1991). Вишивати навч. у матері А. Каращук. Закін. Київ. уч-ще приклад. мист-ва (1957). Відтоді – художниця Решетилів. ф-ки худож. виробів (Полтав. обл.); 1963–86 – художниця Прилуц. панчіш. ф-ки (Черніг. обл.). Учасниця мист. виставок від 1950-х рр. Персон. – у Прилуках (1955, 2008), Чернігові (1998), Києві (2003). Створює панно, рушники, сукні, костюми, сорочки, серветки. Осн. техніки: підрізка, мережка, рушник. шви. Окремі вироби зберігаються у Шевченків. нац. заповіднику (м. Канів Черкас. обл.), НМЛ (Київ), Ніжин. (Черніг. обл.) та Прилуц. краєзнав. музеях.

Тв.: панно – «Прилукам – 900» (1985), «Великий Кобзар» (1988), «Чернігову – 1300» (1989); рушники – «Садок вишневий коло хати» (1986), «Дігтярівські мотиви» (1990), «Соняшники Прилуцького краю», «Сила поезії» (обидва – 1993), «Червоні троянди» (2000), «Квітуй і слався, Україно», «Б. Хмельницький» (обидва – 2009); жін. костюм «Біль Чорнобиля» (1991); сукня «Слізоньки мої» (1992); чол. сорочки – «Червоні маки» (1992), «Козак» (2006).

Т. М. Зоць

Стаття оновлена: 2012