Карбонатити — Енциклопедія Сучасної України

Карбонатити

КАРБОНАТИ́ТИ – карбонатні або силікатно-карбонатні породи, складені більш ніж на 50 % кальцитом, доломітом, анкеритом тощо. Крім карбонатів, можуть бути присутні піроксен, амфібол, флоголіт, форстерит, апатит, магнетит, титаніт, лужний польовий шпат, рідкіснометалічні мінерали (пірохлор, баделеїт, бастнезит, циркон та ін.). Специфічна особливість складу К. – їхнє часте збагачення рідкіс. і розсіяними елементами (ніобієм, танталом, цирконієм), а також барієм, стронцієм, фосфором, залізом, титаном та ін. К. поширені у складі кільцевих плутоніч. лужно-ультраоснов. комплексів. У кільцевих масивах К. утворюють штоки, кільцеві та конічні дайки, жили, штокверки; у вулканіч. породах – штоки типу «пробок». К. – найпізніші з порід, що складають кільцеві масиви та вулканічні утворення. Виявлені також ефузивні та пірокластичні К., які утворюють автономні лавові потоки, покривала з вулканіч. попелу і конуси. Вважається, що К. загалом – гетерогенні породи. К. – сировина для одержання низки металів.

Статтю оновлено: 2012
Цитувати статтю
В. С. Білецький, В. І. Павлишин . Карбонатити // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9748 (дата звернення: 25.02.2021).