Карбулицький Володимир Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карбулицький Володимир Іванович

КАРБУЛИ́ЦЬКИЙ Володимир Іванович (псевд. і крипт.: Володимир Іванів, Observator, Vigilax, В. К., вк.; 15. 01. 1884, с. Горішні Шерівці, нині Заставнів. р-ну Чернів. обл. – 16. 09. 1908, с. Верхні Станівці, нині Кіцман. р-ну Чернів. обл.) – письменник, перекладач, публіцист. Брат І. Карбулицького. Закін. теол. ф-т Чернів. ун-ту (1908). Працював у ред. г. «Буковина» (Чернівці, 1904–07). Тяжка хвороба позначилася на його творчості: вірші пройняті передчуттям близької смерті і нездолан. бажанням жити й творити («Надія», «Песимістці», «Просьба»). Лірич. струмінь – у новелах «Немічні», «Скрипка». Переклав з рос. мови поезії у прозі «Два багачі», «Вдоволений чоловік», «Жебрак» І. Тургенєва, оповідання «На хуторі» А. Чехова, «Газетний листок» С. Скитальця, уривок із твору «Сучасна ідилія» М. Салтикова-Щедріна. Окремими книгами у влас. перекладі видав зб. «Народні оповідання» Л. Толстого (1905, з біогр. нарисом) і «Три оповідання» М. Горького (1907, з передмовою; обидві – Чернівці). Уклав антологію «На шляху» (Чц., 1906), де представив нову генерацію письменників Буковини: С. Канюка, Д. Макогона, І. Карбулицького, І. Підгоренка (Дощівника). Окремі твори К. публікувалися у 1930-х рр. у чернів. часописах «Самостійна думка», «Самостійна думка української матері».

Літ.: Романец А. С. Популяризатор творчества М. Горького на Буковине Владимир Карбулицкий // Вопр. рус. лит-ры. 1968. Вып. 1; Письменники Буковини другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття: Хрестоматія. Чц., 2001. Ч. 1.

Т. В. Марусик

Стаття оновлена: 2012