Карбулицький Іларій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карбулицький Іларій Іванович

КАРБУЛИ́ЦЬКИЙ Іларій Іванович (псевд. і крипт.: Карлик І., Об’єктивний, І. К. та ін.; 17. 09. 1880, с. Горішні Шерівці, нині Заставнів. р-ну Чернів. обл. – 30. 01. 1961, Чернівці) – письменник, педагог, видавець, громадський діяч. Брат В. Карбулицького. Учасник 1-ї світ. війни. Закін. Чернів. учит. семінарію (1903). Учителював, 1906–35 працював дир. школи у с. Верхні Станівці (нині Кіцман. р-ну Чернів. обл.). 1904–07 редагував пед. ж. «Промінь» (м. Вашківці, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл.), був співред. г. «Каменярі», видавав серію популяр. книг «Крейцерова бібліотека» (Чернівці). 1908 брав участь у створенні Вільної орг-ції укр. учительства на Буковині. 1933 очолював Укр. громадян. ком-т, що займався збиранням матеріал. допомоги для голодуючих. Від 1935 мешкав у Чернівцях, від 1937 був заст. голови Укр. нар. дому, а також чл. виконав. ком-ту Укр. нац. партії, через приналежність до якої заарешт. рад. владою. 1945 заарешт. вдруге, за звинуваченням в антирад. націоналіст. діяльності й зраді батьківщині засудж. до 10-ти р. виправно-труд. таборів. 27 березня 1945 Особлива нарада при МВС СРСР зменшила термін ув’язнення до 8-ми р., фактично перебував у таборах понад 9 р. 1954 повернувся у Чернівці. Реабіліт. у березні 1990. Літ. діяльність розпочав наприкінці 1890-х рр. Друкувався у газетах «Буковина», «Руська рада», «Іскра», «Каменярі», «Час», «Рідний край», «Самостійна думка», альманасі «На шляху», ж. «Промінь» та ін. Автор оповідань про життя селянства, інтелігенції, зокрема вчителів: «З дневника молодого учителя» (1900), «Агій з панами» (1901), «Архтемій» (1902), «Прощаю…» (1906), «Як Паламарюк купував рибу» (1909) та ін., антивоєн. нарисів з часів 1-ї світ. війни – «Бестії і люди» (1931); праці «Розвій народного шкільництва на Буковині» (Вашківці, 1905), статей і розвідок на пед. теми. У творах використовував буковин. говірку, нар. гумор. Переклав новели М. фон Ебнер-Ешенбах «Листок» і «Призначенє вартости» (обидві – 1907). Підтримував творчі взаємини з О. Маковеєм, О. Кобилянською (інсценізував її повість «У неділю рано зілля копала»). Автор спогадів «Велика дочка України» // «Ольга Кобилянська в критиці та спогадах», 1963; «Мої спомини про Лесю Українку з її побуту на Буковині в 1901 р.» // «Спогади про Лесю Українку», 1971 (обидві – Київ). Писав також муз. твори на слова І. Франка та ін. Ім’ям К. названо вулицю і провулок у Чернівцях.

Літ.: Романець О. Після півстолітнього мовчання // Молодий буковинець. 1990, 4–9 черв.; Іларій Карбулицький – визначний буковинський педагог та громадський діяч // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. К., 2001.

ДА: Держ. арх. Чернів. обл. Ф. Р-2590; Держ. арх. упр. СБУ у Чернів. обл. Ф. П-4691, спр. 491.

Т. В. Марусик

Стаття оновлена: 2012