Каргін Валентин Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каргін Валентин Олексійович

КАРГІ́Н Валентин Олексійович (10(23). 01. 1907, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 21. 10. 1969, Москва) – фізико-хімік. Д-р хім. н. (1936, без захисту дис.), акад. АН СРСР (1953). Герой Соц. Праці (1966). Сталін. (1943, 1947, 1950) і Ленін. (1962) премії. Держ. премія СРСР (1969). Премія ім. О. Баха АН СРСР (1949, 1954). Держ. нагороди СРСР. Закін. Моск. ун-т (1930). Відтоді працював у Фіз.-хім. ін-ті (Москва), де 1927–69 очолював лаб. високомолекуляр. сполук (згодом – лаб. колоїд. хімії). Водночас 1955–69 – засн. і зав. каф. високомолекуляр. сполук Моск. ун-ту. Один із засн. рад. наук. школи фізико-хімії полімерів. Досліджував закономірності змін мех. і термомех. властивостей полімерів, механізм утворення колоїд. систем, питання фізико-хімії високомолекуляр. сполук. К. довів, що розчини полімерів – термодинамічно оборотні системи. Визначив роль структур. характеристик реакцій. середовища в утворенні макромолекул; розробив способи структурно-хім. і фіз. модифікацій пластмас, гуми, хім. волокон, а також метод оброблення вогнезахис. тканин; запровадив у буд-во спосіб штуч. закріплення піщаних ґрунтів. Ініціатор видання і гол. ред. 1-го тому «Энциклопедии полимеров» (Москва, 1972). Гол. ред. ж. «Высокомолекулярные соединения» (1959–69). У 1981 Президія АН СРСР заснувала премію його імені.

Пр.: Краткие очерки по физико-химии полимеров. 2-е изд. 1967 (співавт.); Коллоидные системы и растворы полимеров: Избр. тр. 1978; Синтез и химические превращения полимеров: Избр. тр. 1981; Проблемы науки о полимерах: Избр. тр. 1986 (усі – Москва).

Літ.: Валентин Алексеевич Каргин: Мат. к биобиблиографии ученых СССР. Сер. хим. наук. Москва, 1960. Вып. 29; Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира: Биогр. справоч. Москва, 1991; Академик Валентин Алексеевич Каргин: Воспоминания. Москва, 1996.

В. Я. Чирва

Стаття оновлена: 2012