Каринський Володимир Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каринський Володимир Михайлович

КАРИ́НСЬКИЙ Володимир Михайлович (18(30). 08. 1874, С.-Петербург – після 1929) – філософ. Брат М. Каринського. Закін. С.-Петербур. ун-т (1897, залишений для підготовки до професор. звання). Працював у С.-Петербурзі: викл. педагогіки у Смольному ін-ті (1899–1901), викл. історії у Маріїн. жін. г-зії (1901–05); як приват-доц. каф. філософії читав в Ун-ті спецкурс «Питання про пізнання у новій філософії». 1905 – наук. відрядження за кордон. Від 1907 – у С.-Петербур. б-ці: від 1908 – зав. відділ. філософії і педагогіки, від 1911 – ст. пом. бібліотекаря; водночас 1907–13 – викл. Ун-ту, приват-доц. Вищих жін. курсів. Від 1913 – екстраординар. проф. каф. філософії Харків. ун-ту; Харків. ІНО (створ. на базі ліквідованого Ун-ту), був дійс. чл. н.-д. каф. європ. культури при ньому. Після 1929 доля невідома. Наук. дослідж.: історія теорії пізнання, проблема зовн. сприймання.

Пр.: Логика: Лекции. С.-Петербург, 1909; Умозрительное знание в философской системе Лейбница. С.-Петербург, 1912; Ощущение как исходный пункт проблемы внешней реальности // Науч. зап. н.-и. каф. истории европ. культуры. Х., 1927. Вып. 1; Закон обусловленности распорядка ощущений на плоскости распорядком раздражений и его основная граница // Там само. 1929. Вып. 3.

Н. І. Полянська

Стаття оновлена: 2012