Каришева Ксенія Олександрівна
Визначення і загальна характеристика
КА́РИШЕВА Ксенія Олександрівна (11(23). 11. 1883, С.-Петербург — 22. 04. 1962, Київ) — лікар-дерматовенеролог. Дочка Олександра та Лідії Павловських, мати Т. Каришевої. Доктор медичних наук (1948), професор (1949). Державні нагороди СРСР. Закін. С.-Петербур. жін. мед. інститут (1908). Відтоді працювала у Київ. жін. мед. інституті (згодом приєднаний до Київ. мед. інституту); від 1925 — у Харків. мед. інституті; водночас — зав. дит. венерол. відділ. Харків. інституту боротьби з венерич. хворобами. 1934 повернулася до Києва. Неодноразово перебувала в закордон. наук. відрядженнях, зокрема у Франції (працювала в Пастерів. інституті), Німеччині, Італії, з метою вивчення організації діяльності дерматовенерол. закладів. Під час 2-ї світової війни мешкала в м. Арзамас (нині Нижньогород. обл., РФ), де за дорученням МОЗ СРСР досліджувала роль сульфаніламід. препаратів у лікуванні гонореї, була консультантом військ. шпиталів. Після війни ініціювала створення Київ. дерматовенерол. інституту, працювала його дир., очолювала гонорейне відділ.; водночас 1944–61 — у Київ. інституті удосконалення лікарів: від 1949 — проф., 1956–57 — завідувач кафедри шкір. і венерич. хвороб. Сприяла організації профілакторіїв і спец. дит. лікарень для лікування венерол. захворювань у Києві, Харкові й Одесі. Наукові дослідження: клініка, профілактика й лікування гонореї, а також негонорей. захворювань сечостатевих органів у дітей.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Гонорея девочек в условиях быта // Тр. Харьков. венерол. ин-та за 1927. Москва, 1927 (співавтор); Детская гонорея и борьба с ней. Х., 1929; Проституція і венеричні хвороби й боротьба з ними в Німеччині та Франції // Профілакт. медицина. 1929. № 12; Гонорея и некоторые негонорейные заболевания мочеполовых органов у детей. К., 1946; Пероксидаза крови и ее колебания при гонорее у женщин // Соврем. вопр. дерматологии. К., 1962. Т. 3.