Каришева Тетяна Іллівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каришева Тетяна Іллівна

КА́РИШЕВА Тетяна Іллівна (псевд.: Татьяна Донская, Т. К., Т. Каліш, Т. Яковлева; 17(30). 06. 1909, Київ – 22. 01. 1993, Москва) – музикознавець. Дочка Іллі та Ксенії Каришевих, онука О. Павловського. Чл. СК Росії (1951). Закін. фіз.-мат. ф-т Ленінгр. ун-ту (нині С.-Петербург, 1931), Харків. муз. уч-ще (1938; кл. вокалу З. Малютіної, історії музики – С. Богатирьова, Г. Тюменєвої), навч. у Харків. консерваторії (1938–40; істор.-теор. ф-т). 1938–40 – викл. Харків. муз. уч-ща. Під час 2-ї світ. війни працювала у Будинках культури Желєзноводська (Ставроп. край), Арзамаса (нині Нижньогород. обл.; обидва – РФ); керувала хор. колективами і виступала як співачка. 1943–49 – співроб. Центр. музею муз. культури ім. М. Глінки (Москва). Відтоді – на творчій роботі. 1966–68 – ред. видавн. відділу Всесоюз. студії грамзапису (Москва). Наук. дослідж. з питань історії рос. та укр. муз. культур, їхніх творчих взаємозв’язків. За ред. К. вийшли зб. «Из истории русско-украинских музыкальных связей» (1966), «Они пишут для детей» (1975, вып. 1; 1977, вып. 7; усі – Москва).

Пр.: Камерно-вокальна творчість Мусоргського // Рад. музика. 1939. № 3; П. П. Сокальский. К., 1951; Могучая кучка. Москва, 1954; Украинская ССР // Муз. культура союз. республик. Москва, 1957; 1961 (співавт.); Успехи харьковских композиторов // Сов. музыка. 1958. № 3 (співавт.); П. Сокальский: Очерк жизни и творчества. К., 1959 (укр. мовою – К., 1977); Нариси з історії української музики. Т. 1–2. К., 1964 (співавт.); Великому театру – 200 років // Музика. 1976. № 2.

Н. В. Попович-Кузнецова

Стаття оновлена: 2012