Каркадим Катерина Георгіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каркадим Катерина Георгіївна

КАРКАДИ́М Катерина Георгіївна (20. 09. 1952, м. Коломия Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – мистецтвознавець і художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Чл. НСМНМУ (1992), НСХУ (1993). Засл. діяч мист-в України (2009). Співзасн. Коломий. асоц. мистців (1994). Навч. у Косів. технікумі нар.-худож. промислів (Івано-Фр. обл., 1969–73; викл. В. Гуз, О. та В. Соломченки), закін. Київ. худож. ін-т (1986; викл. П. Білецький, Г. Заварова, Л. Міляєва). Працювала у Коломиї: від 1974 – оформлювачем заводоуправління буд. матеріалів; від 1976 – у музеї нар. мист-ва Гуцульщини та Покуття: від 1980 – зав. відділу худож. оброблення дерева. Розробляє концепції музей. виставок, досліджує декор.-ужитк. мист-во Гуцульщини та образотворче мист-во Коломийщини. Авторка статей «Марта Базак» // «Декоративное искусство СССР», 1988, № 11; «З живодайних джерел» // «Народний дім», 1993, № 1; а також низки гасел в «Енциклопедії Коломийщини» (Коломия, 1996; 1998; 2000–03; 2006–07). Уклала каталоги «Микола Грепиняк» (1984), «Марта Базак», «Іван Балагурак» (обидва – 1988), «Майстер І. Ю. Грималюк» (1991), «Різьбярі Коломийщини» (1992; усі – Івано-Франківськ), «Мирослав Ясінський» (К., 1995), «Тіні забутих предків» (Коломия, 2000), «Коло-Ми-Я. Персони» (К., 2007); буклети «Народне мистецтво Івано-Франківщини» (Ів.-Ф., 1998), «Коломийській асоціації мистців – 10 років» (2004), «Богдан Боднарук та його учні» (2007), «Сергій Зінець» (2010), «Володимир Ворончак. Вогняне диво» (2011; усі – Коломия). Учасниця обл., всеукр., вітчизн. та міжнар. (від 1988) мист. виставок і пленерів. Персон. – у Коломиї (2002), Івано-Франківську (2003). Займається писанкарством, витинанням, розписом на склі. Окремі роботи зберігаються у Музеї історії міста, Нац. музеї нар. мист-ва Гуцульщини та Покуття, Музеї писанк. розпису (усі – Коломия), Івано-Фр. ХМ. Про творчість К. 2006 знято фільми «Від вогню до пензля» (реж. С. Дубров) та «Коломийська асоціація мистців» (реж. Т. Баришпол).

Тв.: серії писанок – «Гуцульські», «Покутські» (обидві – 1978–2006); серії витинанок – «Берегині» (1980–98), «Русалії» (1981–2001), «Знак Діви» (1982–2000), «Зодіакальні мандри» (1982–2012), «Ті, що літають» (1983–2003), «Вічне» (1984–2003), «Геометрія живого» (1984–2009); серії ікон на склі – «Богородиця» (1990–2010), «Св. Миколай» (1990–2011), «Св. Ілля» (1991–2004), «Покрова» (1991–2009), «Св. Юрій» (1991–2011), «Св. Варвара і св. Катерина» (1994–2010), «Св. Катерина» (1995–2007); картини на склі – «Музика» (1992), «Сни» (1994), «Ангел» (1996), «Різдво» (1997; 2001; 2011), «Стара світлина», «У вінку» (обидві – 1997), «Мелодії гір» (2011).

Літ.: Грушевська М. Ікони, писані на склі // Всевідо. Коломия. 2005, 6 січ.; Мельничук Г. До народних оберегів // Нова зоря. Ів.-Ф., 2005, 27 квіт.

О. П. Миловзоров

Стаття оновлена: 2012