Карклинь Галина-Інга - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карклинь Галина-Інга

КАРКЛИ́НЬ Галина-Інга (Kārkliņ Galina Inga; 28. 12. 1923, Київ – 25. 01. 2004, Риґа) – латиська мистецтвознавець, публіцистка, художниця. Дит. роки К. минули у с. Левків (нині Житомир. р-ну Житомир. обл.). Після арешту батьків 1937 виховувалася в родині І. Кочерги. Під час 2-ї світ. війни перебувала з матір’ю в нім. концтаборі. Навч. у Латв. ун-ті (Риґа, 1946–48). 23 травня 1948 заарешт., за звинуваченням у націоналіст. змові засудж. до розстрілу, який замінено на 25 р. виправно-труд. таборів суворого режиму. Покарання відбувала в Комі АРСР (РФ), де приєдналася до руху «Жива етика». Звільн. і реабіліт. 1955. Друкувалася від 1963. Наук. дослідж. присвяч. латис.-укр. культурно-мист. зв’язкам. Авторка книги нарисів, есеїв про творчість і дружні зв’язки укр. та латис. митців «Tāly un tyvy ceļu atbalsis» («Відлуння близьких і далеких доріг», К., 1987); співавторка дослідж. «Деревянная скульптура Латвии», «Собеседования и образы», «Портретная живопись Латвии», «Александр Бриедис», «Лео Кокле» (усі – 1980–90-і рр.). Підтримувала творчі зв’язки з Борисом Теном, М. Максименком, А. Журавським. Створювала акварел. натюрморти та пейзажі, глиняні фігурки. Персон. виставки – у Ризі (1990), Києві, Житомирі та Львові (1990–92). Залишила спогади «Капли Живой Воды» (Самара, 1997), де розділ «На земле Киевской Руси» присвяч. Києву.

Літ.: Галина-Інга Карклинь: (Персон. бібліогр. покажч.). Ж., 1989; Автопортрет зі свічкою: [Спогади Г.-І. Карклині] // Укр. діаспора. К.; Чикаґо, 1993. Ч. 3; Грабовський В. Жива вода доньки світла – Галини-Інги Карклинь // Нар. лікар України. 2001. № 4.

А. Г. Шпиталь

Стаття оновлена: 2012