Каркоц Василь Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каркоц Василь Сергійович

КАРКО́Ц Василь Сергійович (01. 01. 1926, с. Бановка Кустанай. обл., нині Казахстан – 27. 05. 2005, Миколаїв) – живописець. Чл. НСХУ (1963). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Ташкент. художнє уч-ще (1952; викл. П. Ган, О. Татевосян). Відтоді працював викл. рисунку Каракалпац. пед. уч-ща (м. Чимбай, Узбекистан); від 1954 – художником у м. Шимкент (Казахстан). Від 1975 – в Україні. Від 1986 – у Микол. орг-ції НСХУ. Учасник обл., всеукр. мист. виставок від 1961. У реаліст. стилі створював пейзажі, портрети, натюрморти. Окремі полотна зберігаються у Микол. ХМ.

Тв.: «Дільничний» (1967; 1983), «Хризантеми та яблука» (1969), «Металург Валов», «Заслужені металурги» (обидва – 1976), «Осінні квіти» (1978), «Полудень» (1979), «Натюрморт» (1983), «Риби» (1984), «Бузок», «Хоста» (обидва – 1987), «Ранок» (1990), «Біля електростанції» (1991), «Кінбурн» (1998).

Літ.: Росляков С. Искусство рождается в душе художника В. Каркоца // Горожанин. 2000. № 12; Жерихина М. Художник любил писать жизнь: Каркоц В. С. // Веч. Николаев. 2005, 28 мая.

О. К. Приходько

Стаття оновлена: 2012