Карл I - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карл I

КАРЛ І (Карл-Франц-Йосиф фон Габсбурґ; Karl-Franz-Jozef von Habsburg; 17. 08. 1887, замок Перзенбойґ-Ґотсдорф, Австро-Угорщина – 01. 04. 1922, м. Фуншал, округ Мадейра, Португалія) – останній імператор Австрії, король Угорщини (під іменем Карл IV) і Чехії (під іменем Карл III). Батько О. фон Габсбурґа. Генерал-полковник і ґроссадмірал (1916). Після вбивства ерцгерцога Ф.-Ф. фон Габсбурґа 28 червня 1914 проголошений спадкоємцем престолу. Під час 1-ї світ. війни командував групою армій і фронтом «Ерцгерцог Карл», що воювали із рос. та румун. військами, зокрема захопили Бухарест. 21 листопада 1916, після смерті Франца-Йосифа І, став імператором Австро-Угорщини, 15 лютого 1917 – верхов. головнокомандувачем. Враховуючи складне військ. і внутр.-політ. становище, безуспішно намагався укласти сепарат. мир із країнами Антанти. 16 жовтня 1918 оприлюднив маніфест про створення у австр. частині імперії союзу самост. держав – австро-нім., чес., пд.-слов’ян., укр. (передбачено спільне ведення військ. справ і міжнар. відносин). Після розпаду Австро-Угорщини у листопаді 1918 оголосив про відхід від упр. державою, однак від формального відречення відмовився і виїхав до Швейцарії. 1921 зробив дві спроби відновити свою владу в Угорщині, але повстання були придушені, а К. потрапив у полон. У листопаді 1921 угор. парламент позбавив його прав на престол. Відтоді – інтернований на о-ві Мадейра. Помер від хвороби. 2004 беатифікований РКЦ, 2008 перепохов. у імператор. склепі у Відні.

Літ.: R. Lorenz. Kaiser Karl und der Untergang der Donaumonarchie. Wien, 1959; E. Feigl. Kaiser Karl. Wien, 1984; D. McGuigan Familie Habsburg (1273–1918). Aufstieg und Fall einer großen europäischen Dynastie. 4 Aufl. München; Wien, 1991.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2012