Карл I

КАРЛ І (Карл-Франц-Йосиф фон Габсбурґ; Karl-Franz-Jozef von Habsburg; 17. 08. 1887, замок Перзенбойґ-Ґотсдорф, Австро-Угорщина — 01. 04. 1922, м. Фуншал, округ Мадейра, Португалія) — остан­ній імператор Австрії, король Угорщини (під іменем Карл IV) і Чехії (під іменем Карл III). Батько О. фон Габсбурґа. Генерал-полковник і ґрос­садмірал (1916). Після вбивства ерцгерцога Ф.-Ф. фон Габсбурґа 28 червня 1914 проголошений спадкоємцем престолу. Під час 1-ї світової війни командував групою армій і фронтом «Ерцгерцог Карл», що воювали із рос. та румун. військами, зокрема захопили Бухарест. 21 листопада 1916, після смерті Франца-Йосифа І, став імператором Австро-Угорщини, 15 лютого 1917 — верхов. головнокомандувачем. Враховуючи складне військ. і внутр.-політ. становище, без­успішно намагався укласти сепарат. мир із країнами Антанти. 16 жовтня 1918 оприлюднив маніфест про створе­н­ня у австр. частині імперії союзу самост. держав — австро-нім., чес., пд.-словʼян., укр. (перед­бачено спільне веде­н­ня військ. справ і між­нар. від­носин). Після роз­паду Австро-Угорщини у листопаді 1918 оголосив про від­хід від упр. державою, однак від формального від­рече­н­ня від­мовився і ви­їхав до Швейцарії. 1921 зробив дві спроби від­новити свою владу в Угорщині, але пов­ста­н­ня були придушені, а К. потрапив у полон. У листопаді 1921 угор. парламент по­збавив його прав на престол. Від­тоді — інтернований на о-ві Мадейра. Помер від хвороби. 2004 беатифікований РКЦ, 2008 пере­похов. у імператор. склепі у Відні.

Завантажити статтю