КА́РЛІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у східній частині Полтавської області. Межує з Машівським і Чутівським ра­йонами Полтавської області та Красно­градським і Зачепилівським ра­йонами Харківської області. Утворено 1923 з Білухівської, Варварівської і Карлівської волостей. 1925 при­єд­нано Гряківську, Новогряківську і Очеретівську сільські ради роз­формованого Новокомишуватського ра­йону Харківської округи. 1923–25 — у складі Красно­градської округи Полтавської губернії, 1925–30 — Полтавської округи, 1932–37 — Харківської, від 1937 — Полтавської області. Жителі за­знали сталінських ре­пресій, потерпали під час голодомору 1932–33. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під німецько-фашистською окупацією. Площа 0,85 тисячі  км2. Населе­н­ня 41 641 особа (2001, складає 91,0 % до 1989), пере­важно українці. У складі ра­йону — м. Карлівка та 36 сільських населених пунктів. Лежить у межах Придні­провської низовини. Поверх­ня — низовин­на лесова рівнина з численими западинами та балками. Корисні копалини: природний газ, пісок, глина. З Пів­ночі на Захід протікає р. Орчик (притока Орелі, басейн Дніпра). Ґрунти пере­важно чорноземні звичайні середньогумусні. Площа лісів 2,7 тисячі га. Зростають дуб, липа, ліщина, терен, шипшина, глід. Обʼєкти природно-заповід­ного фонду: заказники Олегова Балка (с. Халтурине), Климівський, Красноперівка (околиці Карлівки; усі — ландшафтні), Капусник (с. Варварівка), Климівський (обидва — ботанічні), памʼятки природи Дуби черешчаті (Карлівка; ботанічні) та Академія (с. Липʼянка; комплексна; усі — місцевого значе­н­ня). Через район проходять залізнична магістраль Лозова–Полтава–Ромо­дан–Гребінка–Київ–Харків і автомагістраль Київ–Харків з від­галуже­н­ням Харків–Сімферополь. На території К. р. — залишки 210 курганів доби бронзи, черняхівської, салтівської культур, сарматського часу. Головні під­приємства роз­ташовані у Карлівці та с. Ланна (ВАТ «Лан­нівський цукровий завод», ЗАТ «Лан­нівський молочно-консервний комбінат»). Спеціалізація сільського господарства — рослин­ництво зерново-буряківничого і тварин­ництво мʼясо-молочного напрямів. Площа сільськогосподарських угідь 74 тисячі га. Основні виробниками сільськогосподарської продукції є 19 сільськогосподарських товариств і 52 фермерських господарства. Головні культури: озима пшениця, кукурудза, ячмінь, гречка, цукрові буряки, соняшник. У К. р. — 4 школи І ступеня, 2 — І–ІІ ступенів, 17 — І–ІІІ ступенів, вечірня середня школа, професійно-технічне училище; 25 Будинків культури та клубів, 16 бібліотек, школа мистецтв, Карлівський історико-крає­знавчий музей, 4 сільські музеї; центральна ра­йон­на лікарня, 5 дільничних лікарень; ДЮСШ; готель. Виходить газета «Життя і слово». Релігійні громади: 12 — Української православної церкви Московського патріархату; євангельських християн-баптистів, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня. Памʼятки архітектури: Благовіщенська церква у с. Федорівка (1828), Георгіївська церква у с. Попівка (1870). Серед видатних уродженців — літературо­знавець, член-кореспондент Національної академії наук України Т. Гундорова (с. Климівка), хімік Б. Драч (с. Попівка), право­знавець В. Ротань (с. Максимівка), лікар-хірург С. Шевченко (с. Варварівка), генетик В. Головченко (с. Білухівка), етно­граф, фольклорист, релігіє­знавець Л. Зінченко (с. Варварівка); письмен­ник, публіцист А. Михайленко (с. Володимирівка); графік, карикатурист, народний художник Української РСР А. Василенко (с. Нижня Ланна), графік В. Авраменко (с. Федорівка), майстриня художньої вишивки В. Вдовиченко (с. Коржиха), майстер різьбле­н­ня на дереві, живописець Г. Ісак (с. Федорівка); актор, заслужений артист України О. Колесник (с. Михайлівське), композитор, диригент Г. Гладкий (19 ст.), бандуристка, спів­ачка, письмен­ниця Г. Корінь (с. Климівка), композитор, диригент, фольклорист, заслужений артист Української РСР В. Міщенко (с. Марʼянівка), композитор, фольклорист, заслужений діяч мистецтв України О. Чухрай (с. Нижня Ланна); льотчик-космонавт, громадський діяч, двічі Герої Радянського Союзу Г. Береговий, Герої Радянського Союзу В. Вʼязовський (обидва — с. Федорівка), В. Кізь (с. Попівка), М. Кучеренко (с. Білухівка), В. Мірошниченко (с. Ланна), С. Родинка, повний кавалер ордена Слави І. Максименко (обидва — с. Варварівка). Із с. Білухівка повʼязані життя та діяльність поетеси В. Гальчинської-Куліш, із с. Нижня Ланна — композитора, диригента, заслуженого діяча мистецтв України Ю. Алжнєва, із с. Голобородьківське — спортс­менки (гирьовий спорт) К. Ваніної.