Карлівський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карлівський район

КА́РЛІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у східній частині Полтавської області. Межує з Машів. і Чутів. р-нами Полтав. обл. та Красногр. і Зачепилів. р-нами Харків. обл. Утвор. 1923 з Білухів., Варварів. і Карлів. волостей. 1925 приєднано Гряків., Новогряків. і Очеретів. сільс. ради розформованого Новокомишуват. р-ну Харків. округи. 1923–25 – у складі Красногр. округи Полтав. губ., 1925–30 – Полтав. округи, 1932–37 – Харків., від 1937 – Полтав. обл. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали під час голодомору 1932–33. Від вересня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 0,85 тис. км2. Насел. 41 641 особа (2001, складає 91,0 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – м. Карлівка та 36 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Придніпровської низовини. Поверхня – низовинна лесова рівнина з числен. западинами та балками. Корисні копалини: природ. газ, пісок, глина. З Пн. на Зх. протікає р. Орчик (притока Орелі, бас. Дніпра). Ґрунти переважно чорноземні звичайні середньогумусні. Пл. лісів 2,7 тис. га. Зростають дуб, липа, ліщина, терен, шипшина, глід. Об’єкти природно-заповід. фонду: заказники Олегова Балка (с. Халтурине), Климівський, Красноперівка (околиці Карлівки; усі – ландшафтні), Капусник (с. Варварівка), Климівський (обидва – ботан.), пам’ятки природи Дуби черешчаті (Карлівка; ботан.) та Академія (с. Лип’янка; комплексна; усі – місц. значення). Через р-н проходять залізнична магістраль Лозова–Полтава–Ромодан–Гребінка–Київ–Харків і автомагістраль Київ–Харків з відгалуженням Харків–Сімферополь. На тер. К. р. – залишки 210 курганів доби бронзи, черняхів., салтів. культур, сармат. часу. Гол. підпр-ва розташ. у Карлівці та с. Ланна (ВАТ «Ланнів. цукр. з-д», ЗАТ «Ланнів. молочно-консерв. комбінат»). Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво зерново-буряківничого і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 74 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 19 с.-г. т-в і 52 фермер. госп-ва. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, ячмінь, гречка, цукр. буряки, соняшник. У К. р. – 4 школи І ступ., 2 – І–ІІ ступ., 17 – І–ІІІ ступ., вечірня середня школа, ПТУ; 25 Будинків культури та клубів, 16 б-к, школа мист-в, Карлівський історико-краєзнавчий музей, 4 сільс. музеї; центр. рай. лікарня, 5 дільнич. лікарень; ДЮСШ; готель. Виходить г. «Життя і слово». Реліг. громади: 12 – УПЦ МП; євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня. Пам’ятки арх-ри: Благовіщен. церква у с. Федорівка (1828), Георгіїв. церква у с. Попівка (1870). Серед видат. уродженців – літературознавець, чл.-кор. НАНУ Т. Гундорова (с. Климівка), хімік Б. Драч (с. Попівка), правознавець В. Ротань (с. Максимівка), лікар-хірург С. Шевченко (с. Варварівка), генетик В. Головченко (с. Білухівка), етнограф, фольклорист, релігієзнавець Л. Зінченко (с. Варварівка); письменник, публіцист А. Михайленко (с. Володимирівка); графік, карикатурист, нар. художник УРСР А. Василенко (с. Нижня Ланна), графік В. Авраменко (с. Федорівка), майстриня худож. вишивки В. Вдовиченко (с. Коржиха), майстер різьблення на дереві, живописець Г. Ісак (с. Федорівка); актор, засл. арт. України О. Колесник (с. Михайлівське), композитор, диригент Г. Гладкий (19 ст.), бандуристка, співачка, письменниця Г. Корінь (с. Климівка), композитор, диригент, фольклорист, засл. арт. УРСР В. Міщенко (с. Мар’янівка), композитор, фольклорист, засл. діяч мист-в України О. Чухрай (с. Нижня Ланна); льотчик-космонавт, громад. діяч, двічі Герої Рад. Союзу Г. Береговий, Герої Рад. Союзу В. В’язовський (обидва – с. Федорівка), В. Кізь (с. Попівка), М. Кучеренко (с. Білухівка), В. Мірошниченко (с. Ланна), С. Родинка, повний кавалер ордена Слави І. Максименко (обидва – с. Варварівка). Із с. Білухівка пов’язані життя та діяльність поетеси В. Гальчинської-Куліш, із с. Нижня Ланна – композитора, диригента, засл. діяча мист-в України Ю. Алжнєва, із с. Голобородьківське – спортсменки (гирьовий спорт) К. Ваніної.

Т. І. Голуб

Стаття оновлена: 2012