Карлов Федір Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Карлов Федір Васильович

КА́РЛОВ Федір Васильович (27. 12. 1901, с. Заріччя, нині Тульської обл., РФ – 24. 03. 1986, Москва) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник воєн. дій 1918–20 і 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії у 1919–22 і від 1932. Закін. курси червоних ком-рів у Москві (1920), Вищу прикордонну школу НКВС (1938), Військ. академію ім. М. Фрунзе (Москва, 1941). На фронті 2-ї світ. війни від червня 1941. Відзначився у 1944 під час визволення с. Тинівка Жашків. р-ну (нині Черкас. обл.) та форсування річок Пд. Буг і Дністер. Після війни продовжив службу в армії. Від 1953 – генерал-майор запасу. Мешкав у Москві. Автор спогадів «На огневых рубежах» (К., 1982).

М. І. Бушин

Статтю оновлено: 2012

Покликання на статтю
М. І. Бушин . Карлов Федір Васильович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9855 (дата звернення: 24.07.2021)