Кармазин Володимир Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кармазин Володимир Васильович

КАРМА́ЗИН Володимир Васильович (20. 01. 1899, с. Сасів, нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 04. 01. 1993, м. Сейнт-Петерсбурґ, шт. Флорида, похов. у м. Парма, шт. Огайо, США) – церковний діяч УГКЦ. Служив у полку УСС (1917–18), був четарем УГА (1918–20). Навч. у г-зії у Тернополі (1911–14), закін. академ. г-зію (1918) та духовну семінарію у Львові (1924). 5 квітня 1925 єпископом Луцьким Й. Боцяном рукопоклад. у сан священика, душпастирював на Львівщині, від 1936 – парох і декан у м-ку Поморяни (нині смт Золочів. р-ну). У листопаді 1943 разом із парафіянами заарешт. гестапо і 2 місяці провів у концтаборі у Львові, звідки звільнений завдяки клопотанню митрополита Андрея Шептицького. Влітку 1944 виїхав до Відня. 1945 у м. Іннсбрук (Австрія) ген. вікарієм М. Горникевичем іменов. парохом і деканом округу Тіроль; голова Т-ва св. Андрея, яке утримувало укр. початк. школу та г-зію. Від 1950 – у США. 1959–88 – парох парафії св. Йосафата у м. Бетлегем (шт. Пенсильванія), там звів однойм. церкву (1965–66, арх. Ю. Ястремський).

Літ.: Мовчан Ю. Священик, гуманіст, патріот // Свобода. 1989, 19 січ.; Боднар В. Помер о. крилошанин В. Кармазин // Там само. 1993, 27 січ.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2012