Кармалюк Павло Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кармалюк Павло Петрович

КАРМАЛЮ́К Павло Петрович (24. 12. 1907 (06. 01. 1908), с. Осівці, нині Брусилів. р-ну Житомир. обл. – 08. 05. 1986, Львів) – співак (баритон), педагог. Проф. (1969). Нар. арт. СРСР (1960). Лауреат Всеукр. конкурсу виконавців (Київ, 1945). Закін. Київ. консерваторію (1941; кл. Д. Євтушенка). З поч. 2-ї світ. війни мобілізов. до фронтового ансамблю. Після поранення 1943 демобілізов., був арт. Саратов. театру опери та балету. 1944–70 – соліст Львів. театру опери та балету ім. І. Франка. Водночас 1949–77 викладав у Львів. консерваторії: від 1967 – зав. каф. сольного співу. Володів голосом рідкіс., м’якого оксамитового тембру, рівним в усіх регістрах, яскравим актор. обдаруванням. У камер. репертуарі – твори Й.-С. Баха, Ґ. Ґенделя, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Ф. Шуберта, Ф. Ліста, Й. Брамса, О. Аляб’єва, М. Глінки, О. Даргомижського та ін. Вагоме місце посідали твори укр. композиторів – М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, Д. Січинського, С. Людкевича, К. Данькевича та ін., обробки укр. нар. пісень та пісні народів світу. Записав на платівки укр. пісні, зокрема лемківські («Ой ми, яко ми», «Я сам хлопець справедливий», «Полетів би на край світу»), романси, арії з опер. Гастролі в країнах СНД, Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Болгарії. Серед учнів – М. Галій, Н. Дацько, С. Криворучко, В. Лужецький, П. Ончул, В. Федотов, С. Фіцич, В. Чайка.

Партії: Остап («Тарас Бульба» М. Лисенка), Богдан («Богдан Хмельницький» К. Данькевича), Гурман («Украдене щастя» Ю. Мейтуса, 1-е виконання), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Максим («Заграва» А. Кос-Анатольського), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Жермон, Ріґолетто («Травіата», «Ріґолетто» Дж. Верді), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло).

Літ.: Лучко Л. Майстер оперного мистецтва // Вільна Україна. 1956, 13 трав.; Онисимова З. Народный артист // Львов. правда. 1958, 17 марта; Лісовий М. Співає Павло Кармалюк // Рад. Житомирщина. 1970, 30 серп.; Деревенко Г. Співак, актор, педагог // КіЖ. 1978, 5 січ.; Паламарчук О. Могутня сила таланту // Вільна Україна. 1978, 14 січ.; Чайка В. Павло Кармалюк: Життя та творчість актора, співака, вчителя. Л., 2002; Кияновська Л. Пам’яті видатного співака // КіЖ. 2002, 16 жовт.

Л. О. Кияновська

Стаття оновлена: 2012