Кармен Лазар - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кармен Лазар

КАРМЕ́Н Лазар (справж. – Коренман Лев Осипович; крипт.: К-н, Л. К., Л. О. К.; 14(26). 12. 1876, Одеса – 19. 04. 1920, там само) – прозаїк. Батько Р. Кармена. Від 1894 друкувався в одес. газетах. Більшість його творів присвяч. життю порт. бідноти, робітників граніт. кар’єрів, дрібних службовців: зб. нарисів і оповідань «Шестая палата» (1895), «В родном гнезде» (1900), «Дикари» (1901), «Дети-глухари», «Маяк» (обидві – 1902), «Дорогие аплодисменты», «Жизнь одесских приказчиков», «Кусочек сна. Кирпичница Мотя», «Ответ Вере. Одна из многих», «Подземный цветок. Скотным поездом», «Слезы Банабака», «Стон татарки. Божки китайца» (усі – 1903), «На дне Одессы», «Проснитесь!» (обидві – 1904; усі – Одеса). Публікувався в ж. «Русское богатство», «Мир божий», тижневиках «Нива» і «Пробуждение». Схвально сприйняв більшов. переворот 1917, видав кн. оповідань про перші дні рад. влади «Под Красной Звездой» (О., 1919). Посмертно вийшли зб. його оповідань «К солнцу!» (1923), «Рассказы о пятом годе» (1925), «Накануне» (1927), «Рассказы» (1977; усі – Москва).

Літ.: Островская Н. Бытописатель одесских «дикарей» // Максимові Горькому. О., 1968; Семеновский О. Он видел небо в алмазах // Семеновский О. Молдавская тетрадь. Кишинев, 1979.

Г. Д. Зленко

Стаття оновлена: 2012