Карнак Андрій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карнак Андрій Миколайович

КАРНА́К Андрій Миколайович (11. 06. 1968, м. Василівка Запоріз. обл.) – музикознавець, композитор, педагог. Канд. мистецтвознавства (2000). Чл. НСКУ (2003). Лауреат всеукр. конкурсів молодих композиторів «The young Ukraine to Prokofiev» (Донецьк, 1993, 2-а премія), «Gradus ad Parnassum» (Київ, 1995, спец. премія). Закін. Донец. консерваторію (1995; кл. композиції С. Мамонова, теорії музики – Т. Філатової) та аспірантуру при Нац. муз. академії України (Київ, 1998; кл. І. Котляревського). 1995–96 – викл. дит. АМ; від 2000 – доц. каф. звукорежисури Ун-ту культури і мист-в, за сумісн. від 2004 – н. с. Ін-ту проблем сучас. мист-ва НАМУ. 1995–2002 – засн. і дир. муз. Видавн. дому «Мета-Арт» (усі – Київ). З ініціативи К. проведено перший в Україні фестиваль сучас. укр. мист-ва «Мета-Арт–97» (Київ), на якому були представлені твори молодих укр. композиторів і «шестидесятників», а також відбулася виставка авангард. художників та перфоманси модерн. поетів. У творах К. схиляється до постмодерніст. естетики та намагається активно використовувати квазі-додекафонічну та серійні техніки, експериментувати з алеаторно-імпровізац. структурами, застосовувати новітні технології в галузі електроакуст. та електрон. музики. Досліджує сучасну амер. музику експерим. напряму, пов’яз. з іменами Ч. Айвза, Г. Кавелла, Дж. Кейджа, Дж. Крама, Ф. Ґласса та ін.

Пр.: Американская музыка в контексте информационных процессов ХХ века // Культурол. пробл. муз. україністики: Зб. пр. Одес. консерваторії. 1998. Вип. 2, ч. 2; Специфіка інтонаційних властивостей музичного матеріалу як джерело нових композиційних рішень (на прикладі творів американських композиторів ХХ століття) // УМ. 2000. Вип. 29; Параметрические методы исследования музыкальных произведений // Муз. твір як творчий процес: Наук. вісн. Нац. муз. академії України. К., 2002. Вип. 21; Рейтингові конкурсні системи: аналіз та перспективи впровадження // Сучасне мист-во. 2008. Вип. 5.

Тв.: для симф. оркестру – «The (Family) poem» (1994); для фортепіано – «Характерні п’єси» (1990); для фортепіано, гобоя, флейти, скрипки та віолончелі – квінтет «Autograph» (1992; 2-а ред. – 2002); для мецо-сопрано та фортепіано – вокал. цикл на вірші Ф. Ґарсіа Лорки «Ноктюрни з вікна» (1991); для фагота соло – «Retorts» (1991); для 2-х виконавців, підсиленого фортепіано та магніт. плівки – «Internominis» (1995); для віртуал. оркестру, тріо «SAT», читця та ін. – «SATory II» (2005–07); цикл лірич. рок-пісень «Дрімотні янголи» (2009–10).

О. В. Сакало

Стаття оновлена: 2012