Крикуненко Віталій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крикуненко Віталій Григорович

КРИКУНЕ́НКО Віталій Григорович (09. 05. 1951, с. Косівщина Сум. р-ну Сум. обл.) – поет, перекладач, літературознавець. Чл. НСПУ (1991), СП РФ (1991). Літ. премія ім. А. Че­хова Моск. орг-ції СП Росії та Спілки письменників-перекладачів (2010). Лауреат Міжнар. фестивалю слов’ян. поезії «Спі­­вочі письмена» (Твер, РФ, 2010). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2011).

Закін. філол. ф-т Сум. пед. ін-ту (1971) та відділ. журна­лістики Вищої комсомол. шко­­ли при ЦК ВЛКСМ (Москва, 1977). Працював зав. відділу обл. молодіж. г. «Червоний промінь» (Су­­ми, 1971–74); відп. секр. бюл. «Юношеская печать» (1977–80); чл. редколегії, відп. секр. ж. «Сту­денческий меридиан» (1980–86); консультантом з питань укр. літ-ри, заст. секр. з питань нац. літ-р, відп. секр. ради з укр. літ-ри СП СРСР (1986–91); викл. каф. худож. перекладу Літ. ін-ту (поч. 1990-х рр.); радником з питань культури та освіти Посольства України в РФ (1992–97); гол. ред. г. «Жили-были» (1998–2005); заст. дир. Б-ки укр. літ-ри (від 2006; усі – Москва). Започаткував курс історії укр. культури та літ-ри для групи студентів-україністів при каф. слов’янознавства і балканістики Моск. ун-ту (2000–02). Ред. ж. «Український огляд» (Мос­ква, 2006). Ініціатор низки видавн. проектів, укладач та ред. серії електрон. видань Б-ки укр. літ-ри в Москві (дайджест «Горячие страницы украинской печати», «Личность в истории культуры», «Украинцы России» та ін.). Досліджує історію укр. преси та діяльності укр. літ. осередків у РФ у 1920 – на поч. 30-х рр., питання худож. перекладу укр. поезії. Автор зб. «Молния корней» (1982), «Мадонны моего края» (1990; обидві – Москва, пер. з укр. мови), «Місячний про­вулок» (1985), «Сонячний годин­ник» (1990; обидві – Київ), «Вічна Атлантида» (Москва, 2006), «Складень: Стихи, переводы» (Тверь, 2010); літературознав. дослідж. про В. Поліщука «Філо­соф з головою хлопчика» (Мос­ква, 1997). Переклав укр. мовою роман С. Залигіна «Після бурі» (К., 1989, кн. 1–2); рос. – поему «Рас­­стре­лянное бессмертие» В. Со­сюри, окремі твори Ю. Опіль­сь­кого, О. Турянського. Упорядник та один із перекладачів антологій «Молодые поэты Украины» (1989), «Галицкая брама: Сти­хи поэтов Западной Украины» (1990), «Ой, упало солнце» (1991), «Укра­инская поэзия. Из века в век» (2004; усі – Москва).

Відп. секр. ради друзів укр. літ-ри при Міжнар. співтоваристві письменн. спілок. У 2-й пол. 1980-х рр. одним із перших порушив тему про українців Зеленого Клину, опублікував низку матеріалів з історії культур. життя українців на Далекому Сході. Провів у Мос­кві презентації книг укр. авторів краю, ж. «Далекосхідна хвиля», відеофільмів про Далекосхідні фестивалі укр. культури «Наша дума – наша пісня». Організував 1989 Дні укр. літ-ри у Примор. краї. Опублікував ст. «Далекий час – близькі уроки. До 50-річчя виходу в світ першої збірки Пав­ла Тичини в російських перекла­дах» // «Сузір’я», 1989, вип. 28; «СіМ – українська письменниць­ка спілка в Росії: становлення і трагедія» // «Книжник», 1991, № 3; «Міст до Атлантиди» // «Дніпро», 1991, № 8; «Із Зеленого Клину» // «Україна», 1991, № 18; «Поет із Зеленого Клину» // «Вісті з Украї­ни», 1992, № 10; «З минулого в майбутнє» // «Культура і життя», 1996, 4 січня; «Украинская литература: российские адреса» // «Литературное зарубежье: Проб­лема национальной идентичнос­ти» (Москва, 2000, вып. 1); «Укра­инцы в Москве: из глубины веков, с днепровских берегов…» // «Украинские узоры Москвы» (Москва, 2008); «Жил-был Антонич – майський жук на вишнях…» // «Литературная газета», 2009, 9 декабря; «Одіссея Костя Скоромця. Повість у листах» // «Березіль», 2011, № 9–10; «Як не вдалося посварити Тараса Григоровича та Миколу Ва­сильовича. До історії однієї літературної містифікації» // «Київ», 2012, № 9–10.

Літ.: «Нездалеку – од серця…» (До 60-річчя нашого земляка поета, перекладача, літературознавця Віталія Кри­куненка) // Сумщина. 2011, 14 трав.

Ю. Я. Барабаш

Статтю оновлено: 2014