Карновський Марко Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карновський Марко Ілліч

КАРНО́ВСЬКИЙ Марко Ілліч (11(14). 11. 1912, Київ – 26. 12. 1991, там само) – фахівець у галузі акустики. Д-р тех. н. (1943), проф. (1945). Закін. Київ. політех. ін-т (1935). Від 1934 працював у Київ. ін-ті кіноінженерів (1954 об’єдн. з Київ. політех. ін-том): 1939–81 – зав. каф. акустики і звукотехніки. Наук. дослідж.: взаємодія резонаторів і випромінювачів; статист. акустика й завадостійкість при виявленні сигналів. Брав участь у розробленні аналізаторів звук. та ультразвук. діапазонів із застосуванням ферит. фільтрів зі змінним настроюванням; теорії частотномодуляц. далекоміра.

Пр.: Помехоустойчивость типового тракта обнаружения сигналов. К., 1971; Пространственно-временная обработка акустических сигналов // Акуст. журн. 1972. Т. 25, вып. 2; Измерения вероятностных характеристик случайных акустических полей // Там само. 1973. Т. 19, вып. 2; Проектирование электродинамических громкоговорителей. К., 1974 (співавт.); О дифракции квазиплоской волны на круглом диске // Вест. Киев. политех. ин-та. Сер. Радиотехника и электроакустика. 1975. № 12.

Літ.: М. И. Карновский (К 50-летию со дня рожд.) // Акуст. журн. 1962. Т. 8, вып. 4.

О. М. Алещенко, М. М. Бесхмельніцина

Стаття оновлена: 2012