Крикунов Ігор Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крикунов Ігор Миколайович

КРИКУНО́В Ігор Миколайович (24. 06. 1953, м. Таганрог Ростов. обл., РФ) – актор, режисер, музично-громадський діяч. Нар. арт. України (2008). Закін. Вище театр. уч-ще ім. Б. Щукіна і театр. студію ци­­ган. театру «Ромен» (обидва – Москва, 1979). Від 1971 виступав у циган. театрі «Ромен». Від 1982 – у Києві: актор Театрів естради та на Подолі, учасник низки теле- і радіопроектів. Від 1993 – засн. і худож. кер. першого та єдиного держ. в Україні циган. муз.-драм. театру «Романс», що працює у жанрах кла­сич. романсу, муз. драматургії й нац. фольклору. Театр під кер-вом К. був неоднораз. лауреатом низ­ки всеукр. та міжнар. фестивалів, зокрема міжнар. циган. фес­тивалю «На рубежі віків» (Мос­ква, 2000, золота медаль), міжнар. фестивалю «Театр 3-го ти­­сячоліття» (Харків, 2001, диплом 1-го ступ.). К. – актор глибокого темпераменту, вираз. пластики, загостреного почуття дра­матизму. Зіграв гол. роль Василя у фільмі «Циганка Аза» (1987, реж. Г. Кохан). У концерт. репер­туарі – циган. нар. пісні і старовинні романси. К. виступає як виконавець, композитор, автор текстів й аранжувальник пісень. Зробив знач. внесок у розвиток культури свого народу. Серед режисер. постановок – «Циганська муза» за Л. Костенко (2001), «Легенда про Скрипку» І. Крикунова (2003). Організатор і президент Нац.-культур. об’єдн. «Амала» та щоріч. міжнар. фестивалю циган. мист-ва з однойм. назвою (обидва – Київ, 2000).

Ролі: Хуан («Зоря і смерть Пабло Неруди» І. Драча), Старий циган («Циганська муза» за Л. Костенко), Хозе («Ми – цигани» І. Ром-Лебедєва, М. Слі­ченка), Голова («Маленькі трагедії» за О. Пушкіним), Сержант («Диктатура со­­вісті» М. Шатрова), Герой («Але я прийду по ваші душі» за В. Висоцьким), Едіп («Цар Едіп» Софокла), Леонардо («Криваве весілля» Ґ. Ґарсіа Лорки), Пек, Філострат («Сон літньої ночі» В. Шекспіра).

Літ.: Марченко М. І. Крикунов: «Гляда­чі приходять до нас підживитися енер­гією» // Веч. Київ. 2013, 28 берез.

С. Г. Яценко

Стаття оновлена: 2014