Карпатський Олександр Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карпатський Олександр Васильович

КАРПА́ТСЬКИЙ Олександр Васильович (справж. – Курдидик; 14. 06. 1889, с. Ганнівці, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 29. 05. 1964, Львів) – співак (баритон), педагог. Батько Т. Карпатської. Проф. (1959). Закін. філол. ф-т Львів. ун-ту (1912), Петрогр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1917; кл. М. Чупринникова). Дебютував 1917 партією Онєгіна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського) у студент. постановці на сцені Театру муз. драми в Петрограді. Виступав у різних мандрів. трупах. 1919–22 – соліст Київ., 1922–39 – Познан. (Польща), водночас 1930–31 – Варшав. опер. 1934 виступав на сцені Мадрид. опери. 1936 та 1937 гастролював у Львові. 1932–39 – викл. Познан. муз. школи. Під час 2-ї світ. війни давав приватні уроки, виступав у камер. концертах у Познані. 1945 заарешт. і засланий у табір м. Сталіногорськ (нині Новомосковськ Тульської обл., РФ). Після звільнення 1947 переїхав до Одеси, де викладав у Консерваторії та Муз. уч-щі. 1951–62 – зав. каф. солоспіву Львів. консерваторії. Серед учнів – В. Арбузов, О. Врабель, Я. Головчук, Т. Карпатська, Г. Кузовков, К. Чернет. Виступав у концертах і радіопередачах. У камер. репертуарі – романси та пісні П. Чайковського, О. Гречанінова, С. Рахманінова, Ф. Шуберта, Р. Шуманна, С. Воробкевича, В. Матюка.

Партії: Мазепа, Роберт («Мазепа», «Іоланта» П. Чайковського), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Ріґолетто, Жермон, Ренато, Амонасро, Яґо («Ріґолетто», «Травіата», «Бал-маскарад», «Аїда», «Отелло» Дж. Верді), Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Скарпіа, Марсель («Тоска», «Богема» Дж. Пуччіні), Ескамільо, Зурґа («Кармен», «Шукачі перлів» Ж. Бізе), Януш («Галька» С. Монюшка), Манфредо («Любов трьох королів» І. Монтемецці).

Літ.: Життя, віддане мистецтву: виставка, присвяч. співаку і педагогу О. Курдидику-Карпатському // Каталог темат. виставок (1992–96) [Муз.-мемор. музею С. Крушельницької у Львові]. Л., 1998.

М. М. Зубеляк

Стаття оновлена: 2012