Карпатсько-Дуклянська наступальна операція - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карпатсько-Дуклянська наступальна операція

КАРПА́ТСЬКО-ДУКЛЯ́НСЬКА НАСТУПА́ЛЬНА ОПЕРА́ЦІЯ Проведена 8 вересня – 28 жовтня 1944 військами Першого Українського фронту (38-а армія, 4-й гвард., 25-й, 31-й танк. корпуси, 1-й гвард. кавалер. корпус, 17-а артилер. дивізія прориву, авіакорпус 2-ї повітр. армії та 1-й Чехословац. армій. корпус) під командуванням маршала Рад. Союзу І. Конєва та частиною сил Четвертого Українського фронту (правофланг. з’єднання 1-ї гвард. армії) під командуванням генерала армії І. Петрова як складова частина Східнокарпатської наступальної операції з метою надати допомогу учасникам Словац. нац. повстання. Зустріч. удару зі Словаччини на Кросно (Польща) мав завдати Сх.-словац. корпус (бл. 24 тис. вояків), що перейшов на бік повстанців і утримував гірські проходи через Гол. Карпат. хребет. 8 вересня із передгір’їв Карпат у Польщі розпочала наступ 38-а армія (гол. удар – уздовж шосе Кросно–Пряшів, яке проходило через Дуклян. перевал і було найкоротшим шляхом до Словаччини), 9 вересня у польс. прикордонні – 1-а гвард. армія (із р-ну Сянок у напрямі на Команьчу). К.-Д. н. о. вирізнялася серед ін. операцій знач. фіз. навантаженням особового складу та інтенсивністю використання тех. засобів і транспорту. На фронті 50–60 км у смузі наступу 38-ї армії з обох боків у бойових діях взяло участь 30 дивізій, до 4-х тис. гармат, понад 500 танків, бл. 1 тис. літаків (найвища концентрація військ у гір. умовах в історії воєн). Долаючи несприятливі природні умови та опір ворожих військ (на кросно-дуклян. напрям невдовзі перекинуто 18 дивізій), гол. сили 38-ї армії повільно просувалися вперед і разом із чехословац. танк. батальйоном 20 вересня захопили Дуклю, а правофланг. з’єднання 1-ї гвард. армії першими ступили на землю Словаччини у р-ні с. Калинова. Наприкінці вересня рад. війська вийшли до Карпат. хребта і самостійно подолали його на окремих ділянках (Сх.-словац. корпус не зміг виконати завдання із утримання проходів через перевал, оскільки 2 вересня був роззброєний німцями). Словац. партизани здійснили рейд назустріч рад. військам у напрямі Дуклян. перевалу. 1 жовтня війська 38-ї армії перейшли кордон Словаччини за 5 км на Пн. Зх. від Дуклян. перевалу і разом із частинами 1-ї гвард. армії вирушили в обхід дуклян. угруповання ворога. За сприяння рад. стрілец. і танк. частин вояки 1-го Чехословац. армій. корпусу 6 жовтня захопили Дуклян. перевал і, визволивши с. Вишні Комарник, ступили на рідну землю. 7–27 жовтня рад. війська з великими труднощами просунулися на 15–20 км від Дуклян. перевалу, 28 жовтня, на підступах до долини р. Ондава, наступ призупинено. Заг. людські втрати військ 1-го Укр. фронту склали 62 тис. осіб (безповоротні – 13,2), 1-го Чехословац. армій. корпусу – 5,6 тис. (безповоротні – 1,6); заг. втрати ворожих військ оцінено у 52 тис. осіб.

Літ.: Конев И. С. Записки командующего фронтом. Москва, 1981; Москаленко К. С. На Дукельском перевале // Карпаты: 1941–1945. Уж., 1995; Кривошеев Г. Ф. и др. Великая Отечественная без грифа секретности. Книга потерь. Москва, 2009.

Т. Б. Іонова

Стаття оновлена: 2012