Карпеко Володимир Кирилович
КАРПЕ́КО Володимир Кирилович (18. 02. 1922, містечко Козятин, нині місто Вінн. обл. — 07. 02. 1993, Москва) — поет. Член СП СРСР (1955). Літ. премія ім. О. Фадєєва (1981). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Ленінгр. інституті залізнич. транспорту (нині С.-Петербург; 1939–41), закін. Літ. інститут у Москві (1957). Після війни — у Криму, співпрацював з г. «Крымский комсомолец». Від 1957 — у Москві. Друкувався від 1947. Писав російською мовою переважно на теми 2-ї світової війни. Публікувався в альманасі «Крым», ж. «Огонек», «Смена», «Советский моряк», «Советская Украина». Автор текстів пісень до х/ф «Гори, моя зоря» (1957), «Голуба стріла», «Н. П. — Надзвичайна подія» (обидва — 1958), «Його покоління», «Чумацький шлях» (обидва — 1959), «Дні льотні» (1965), т/ф «Катя-Катюша» (2 серії, 1976; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка) та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Широкая дорога. Сф., 1950; Алексей Большаков: Поэма. Сф., 1952; Еще про это. Сф., 1954; Про мальчика Петю. Сф., 1954; Добро пожаловать. Сф., 1956; От сердца к сердцу. К., 1956; Лицом к огню. К., 1959; Такая моя планета. Москва, 1963; Избранная лирика. Москва, 1965; Пять лучей. Москва, 1968; Страницы памяти моей: Стихи и поэмы. Москва, 1970; Нашим Ярославнам. Москва, 1975; Просто жизнь. Москва, 1976; Наследники гроз: Стихи и поэма. Москва, 1981; Избранное. Москва, 1983; Черта. Москва, 1984.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
