Енциклопедія Сучасної України--Всесвіт і Земля-А-2
Beta-версія
Головна / Всесвіт і Земля / А
Всього статей:  405


Азара 

АЗА́РА (Azara) – місто, один з осередків української діаспори в Арґентині. Розташ. за 6 км від м. Апостолес у провінції Місьйонес. Пл. 177 км2. Насел. 2548 осіб (1991). Перші згадки про українців...


Азбест 

АЗБЕ́СТ (грец. ἄσβεστος, букв. – невгасимий) – мінерал...


Азербайджан, Азербайджанська Республіка 

АЗЕРБАЙДЖА́Н, Азербайджанська Республіка (Azәrbaycan Respublikası) – держава в Закавказькому регіоні. На Пн. межує з Росією, на Пн. Зх. – Грузією, на Пд. – Іраном, на Зх. – Вірменією. На Сх. омивається Каспій. м. А. також належить Нахчеван. АР...


Азізов Сисак  Павлович

АЗІ́ЗОВ Сисак Павлович (29. 06. 1931, с. Арзни, нині смт, Вірменія) – вчений-зоотехнік. Д-р екон. н. (1976), проф. (1976). Працював гол. зоотехніком у радгоспах; ст. н. с. НДІ тваринництва степ. р-нів «Асканія-Нова» (1964–67)...


Азія 

А́ЗІЯ – найбільша частина світу. Пл. 44 млн км2. Майже вся А. лежить у Пн. півкулі, її омивають три океани: з Пн. – Північний Льодовитий, зі Сх. – Тихий, з Пд. – Індійський, а також їхні окраїнні моря. На Зх. А. межує з Європою...


Азово-Сивальський Національний природний парк 

...

Азово-Чорноморські рекреаційні регіони 

АЗО́ВО-ЧОРНОМО́РСЬКІ РЕКРЕАЦІ́ЙНІ РЕГІО́НИ – території прибережної смуги Азовського та Чорного морів, що включають рекреаційні райони, курортні місцевості, історичні міста – центри туризму...


Азовське 

АЗО́ВСЬКЕ (до 1944 – Колай) – селище міського типу Джанкойського району АР Крим. Знаходиться за 20 км на Пд. Сх. від райцентру. Залізнична ст. Пл. 4,6 км2. Насел. 6,2 тис. осіб (2000), зокрема українців – 35 %, росіян – 38 %, крим. татар – 26 %, живуть також євреї, німці...


Азовське море 

АЗО́ВСЬКЕ МО́РЕ – одне із середземних морів Атлантичного океану, сполучене з Чорним морем вузькою Керченською протокою. Омиває тер. України, зокрема Донец., Запоріз., Херсон. областей та АР Крим, на Сході – РФ. Пл. 39,1 тис. км2...


Азовський лісний масив 

АЗО́ВСЬКИЙ ЛІСОВИ́Й МАСИ́В – штучно створений лісовий масив у Донецькій області. Закладений 1876 у степ. умовах на плато вододілу між басейнами рік Берди і Кальміусу. Заг. пл. 1539 га...


Азональність 

АЗОНА́ЛЬНІСТЬ (від грец. ẚ... – префікс, який означає заперечення, і ζώνη – пояс, зона) – поширення певних природних явищ незалежно від зональних особливостей територій. А. ландшафтів пов’язана з тектоніч. розвитком Землі...


Азотні добрива 

АЗО́ТНІ ДО́БРИВА – органічні та мінеральні речовини, що вносяться у ґрунт як джерело азотного живлення рослин. Залежно від форм зв’язку азоту А. д. поділяють на аміачні (амонійні), нітратні, аміачно-нітратні й амідні. До аміач. добрив...


Азурит 

АЗУРИ́Т (від франц. azur – блакить, синява) – мінерал класу карбонатів. Cu3[CO3]2[OH]2 або 2CuCO3Cu[OH]2. Сингонія моноклинна. Темно-синього кольору...


Ай-Георгій 

АЙ-ГЕО́РГІЙ – скеля у Чорному морі, біля західного узбережжя Кримського півострова, поблизу мису Фіолент. Віддалення від берега – 100 м, вис. 40 м. Складається з інтрузивних порід.

В. П. Душевський...


Ай-Даніль 

АЙ-ДАНІ́ЛЬ – мис на Південному березі Криму, на південному заході від Гурзуфа. Утворює виступ заввишки 15–30 м. Складається з піщано-глинистих і вапняк. порід. Поверхня має слабкий нахил у бік моря. Ростуть виноградники...


Ай-Нікола 

АЙ-НІКО́ЛА – куполоподібна гора на Південному березі Криму, поблизу смт Ореанди. Вис. 375 м. Являє собою яйлинський відторженець, що складається з вапняків. Вкрита лісом (сосна кримська), заростями чисту кримського, рускусу понтійського...


Ай-Петринська Яйла 

АЙ-ПЕ́ТРИНСЬКА ЯЙЛА́ – платоподібний масив Головного пасма Кримських гір. Простягається на 25 км від Байдар. Воріт на Зх. до Ялтин. яйли на Сх. Вис. до 1346 м (г. Рока). Круто обривається у бік Пд. берега Криму скельними стінками заввишки 50–600 м...


Ай-Петрі 

АЙ-ПЕ́ТРІ – гірська вершина Ай-Петринської яйли Головного пасма Кримських гір, на півночі від Алупки. Вис. 1234 м. Мальовничі зубчасті скелі вершинної зони, які утворилися в результаті вивітрювання...


Ай-Тодор 

АЙ-ТОДО́Р – мис на Південному березі Криму, оточує із заходу Ялтинську бухту. Стрімкими урвищами обривається до моря. На одному з них – мальовнича споруда «Ластівчине гніздо» (1912, арх. А. Шервуд). Залишки рим. укріплення Харакс (1–3 ст.). Парк, заклад. у 2-й пол. 19 ст....


Ай-Фока 

АЙ-ФО́КА – мис на Південному березі Криму, на захід від Судака, в межах Судацького району АР Крим. Скелястий, вис. до 220 м. Складається з пісковиків. Пд. схили стрімкі, урвисті...


Айгульське озеро 

АЙГУ́ЛЬСЬКЕ О́ЗЕРО – солоне озеро у Красноперекопському р-ні АР Крим, у групі Перекопських озер. Інші назви – Янгул, Чурюмське озеро. Довж. 2,5 км, шир. 1,2 км, пл. 2,8 км2, глиб. 0,15–0,8 м. Улоговина озера овальної форми, витягнута з Пн. Зх. на Пд. Сх. Береги круті...


Айгульське озеро 

АЙГУ́ЛЬСЬКЕ О́ЗЕРО – солоне озеро у Красноперекопському р-ні АР Крим, у групі Перекопських озер. Інші назви – Велике Айгульське озеро, Кирське озеро. Довж. 18 км, шир. до 4,5 км, пл. 37 км2, глиб. 0,1–0,3 м. Береги, крім пд., круті...


Айдар 

АЙДА́Р – річка в межах Бєлгородської обл. РФ та Луганської обл. (Новопсковський, Старобільський, Новоайдарський та Станично-Луганський р-ни), ліва притока Сіверського Дінця. Довж. 217 км...


Айдарська тераса 

...

Айзенверґ Давид  Єфремович

А́ЙЗЕНВЕРҐ Давид Єфремович (30. 08 (12. 09). 1908, Миколаїв – 30. 10. 1994, Київ) – геолог, стратиграф-палеонтолог. Д-р геол.-мінерал. н. (1959). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1976). Закін. Київ. ун-т (1938). Працював в Ін-ті геол. наук АН УРСР: зав. відділу геології палеозой. відкладів (1962–78)...


Айзенман Берта  Юхимівна

АЙЗЕНМА́Н Берта Юхимівна (12(25). 04. 1903, Полтава – 05. 09. 1997, Київ) – мікробіолог. Д-р. біол. н. (1955)...


Айя 

АЙЯ́ – крайній західний мис Південного берега Криму. Вис. 557 м. Складається з вапняків та конгломератів. На схилах – кам’яні хаоси...


Ак-Кая 

АК-КА́Я – скеляста гора на сході Внутрішнього пасма Кримських гір поблизу м. Білогірськ. Підноситься у вигляді стрімчака заввишки до 325 м. Складається з вапняків та мергелів. Унаслідок ерозії й вивітрювання утворилися ґроти, ніші, біля підніжжя – осипища...


Ак-Мечетський район 

...

Ак-Мечеть 

...

Ак-Шейх 

...

Академік Вернадський 

«АКАДЕ́МІК ВЕРНА́ДСЬКИЙ» – українська антарктична станція. Колишня британська база Фарадей...


Акарологія 

АКАРОЛО́ГІЯ (від грец. ἄκαρι – кліщ і …логія) – наука...


Аква... 

АКВА… (від лат. aqua – вода) – у складних словах відповідає поняттю «водний», «водяний», напр.: аквакультура, акванавтика...


Аквамарин 

АКВАМАРИ́Н (від лат. aqua marina – морська вода) – мінерал класу силікатів...


Акванавтика 

АКВАНА́ВТИКА (від аква… і грец. ναυτικά – мистецтво мореплавства, судноводіння) – комплекс теоретичних...


Акваріум 

АКВА́РІУМ (лат. aquarium – водойма, від аква…) – резервуар, від засклених ящиків та скляних посудин до великих басейнів, пристосований для утримання, розведення...


Акваторія 

...

Акентьєва Лідія Ісаївна

АКЕ́НТЬЄВА Лідія Ісаївна (08. 09. 1925, с. Святославка, нині Саратов. обл., РФ) – ґрунтознавець. Д-р с.-г. н. (1974), проф. (1977). Держ. нагороди СРСР. Закін. Саратов. ун-т (1945), де й працювала. Від 1953 – доц....


Акимов Валерій Володимирович

АКИ́МОВ Валерій Володимирович (04. 09. 1948, смт Дергачі, нині місто Харків. обл.) – зоотехнік. Д-р с.-г. н. (1997). Закін. Харків. ін-т громад. харчування (1972)...


Акимов Ігор Андрійович

АКИ́МОВ Ігор Андрійович (19. 07. 1937, Київ) – зоолог. Д-р біол. н. (1979), проф. (1987), чл.-кор. НАНУ (1990). Засл. діяч н. і т. України (1997). Закін. Київ. ун-т (1960). Працював у лаб. арахно-ентомології Київ. ун-ту: 1963– 64 –ст. н. с....


Акимов Леонід Опанасович

АКИ́МОВ Леонід Опанасович (08. 11. 1937, с. Капризка Орлов. обл., РФ) – астроном. Д-р фіз.-мат. н. (1989). Премія ім. М. Барабашова АН УРСР (1988). Закін. Харків. ун-т (1960). Працював ст. н. с. (1963–78), зав. відділ. фізики Сонця, Місяця і планет, згодом астрофізики (1978– 2000)...


Акимов Михайло Павлович

АКИ́МОВ Михайло Павлович (16. 05. 1886, с. Калинівське, нині Білокуракин. р-ну Луган. обл. – 23. 10. 1955...


Акинфієв Іван Якович

АКИНФІ́ЄВ Іван Якович (17(29). 05. 1851, с. Донське, нині Ставроп. краю, РФ – 02. 08. 1919, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ) – ботанік. Закін. Кавказьку духовну семінарію (1874)...


Аккерман 

...

Аккерманська область 

...

Акмонайський перешийок 

АКМОНА́ЙСЬКИЙ ПЕРЕШИ́ЙОК – смуга суходолу між Арабатською та Феодосійською затоками, яка сполучає Керченський півострів з Кримом. Шир. 17 км. Поверхня горбиста, абсолютна вис. до 60 м. Складається з глини та глинистого мулу...


Акселерація 

АКСЕЛЕРА́ЦІЯ (лат. acceleratio – прискорення) – прискорення індивідуального розвитку організмів порівняно з розвитком у попередні історичні періоди. У біології А. – це прискорення формування окремих частин зародка на певній стадії розвитку. Напр....


Аксентьєв Борис Миколайович

АКСЕ́НТЬЄВ Борис Миколайович (28. 07(09. 08). 1894, Одеса – 19. 11. 1939, там само) – біолог. Д-р біол. н. (1937), проф. (1935). Закін. Новорос. (Одес.) ун-т (1918) та аспірантуру при ньому (1921, у Ф. Породка)...


Аксентьєва Зінаїда Миколаївна

АКСЕ́НТЬЄВА Зінаїда Миколаївна (12(25). 07. 1900, Одеса – 08. 04. 1969, Полтава) – геофізик...


Аксьонов Валентин Павлович

АКСЬО́НОВ Валентин Павлович (10. 03. 1921, с. Варварівка Пензен. обл., РФ) – гірничий інженер. Д-р тех. н. (1973)...


Актаське (Мисове) нафтове родовище 

АКТА́СЬКЕ (МИ́СОВЕ) НА́ФТОВЕ РОДО́ВИЩЕ – поклади нафти. Знаходиться у пн. частині мису Казантип (Керчен. п-ів). Актаську брахіантиклінальну структуру виявлено в 20-х рр. 20 ст., розвідували її 1951–56 і 1980–83. Утворена караганними і чокрацькими відкладами міоцену...


Актаське озеро 

АКТА́СЬКЕ О́ЗЕРО – солоне озеро у Ленінському р-ні АР Крим, у групі Керченських озер. Інша назва – Альєльське озеро. Від Азов. м. відокремлене пересипом завширшки до 1 км. Довж. 8 км, шир. 3,5 км, пл. 26,8 км2...


Актинометрія 

АКТИНОМЕ́ТРІЯ (від грец. ἀκτίς (ἀκτῖνος) – промінь і …метрія) – розділ метеорології, що вивчає енергію, яку випромінюють Сонце, атмосфера, Земля...


Акуличев Віктор Анатолійович

АКУ́ЛИЧЕВ Віктор Анатолійович (31. 01. 1939, м. Шпола Київ., нині Черкас. обл.) – електроакустик, океанолог. Д-р фіз.-мат. н. (1977), проф. (1985)...


Акульшин Олександр Олексійович

АКУ́ЛЬШИН Олександр Олексійович (29. 12. 1956, Баку) – гірничий інженер. Чоловік О. Лапко. Д-р тех. н. (2001). Закін. Моск. ін-т нафтохім. і газової пром-сті (1979). Працював оператором підзем. ремонту свердловин у м. Грозний (Чечня...


Акумулятивні форми рельєфу 

АКУМУЛЯТИ́ВНІ ФО́РМИ РЕЛЬЄ́ФУ (від лат. accumulo – нагромаджую) – форми рельєфу, утворені внаслідок нагромадження мінеральної речовини або рослинних решток у межах суходолу або водних басейнів. Суходільні (субареальні...


Акустична екологія 

АКУСТИ́ЧНА ЕКОЛО́ГІЯ – розділ екології, що досліджує утворення, розповсюдження шумового забруднення (ШЗ)...


Акутін Георгій Костянтинович

АКУ́ТІН Георгій Костянтинович (03. 05. 1914, Київ) – гірничий інженер. Д-р тех. н. (1970), проф. (1973). Закін. Донец. політех. ін-т (1937). Працював гол. інж. упр. тресту «Якутзолото» (1937–39); асист. Донец. індустр. ін-ту (1939–41); нач. групи тресту «Українвугілля» (Київ...


Акутін Костянтин Георгійович

АКУ́ТІН Костянтин Георгійович (28. 10. 1939, м. Сталіно, нині Донецьк – 15. 06. 1993, Київ) – вчений у галузі електрифікації та автоматизації гірничих робіт...


Акцесорні мінерали 

АКЦЕ́СОРНІ МІНЕРА́ЛИ (від лат. accessorius – привхідний) – мінерали, що становлять кількісно незначну (переважно до 1 % об’єму) частину гірських порід і не впливають на їх номенклатуру. До А. м. належать циркон, апатит, монацит, ортит, сфен, магнетит...


Акчокрак 

АКЧОКРА́К – річка у Приазовському районі Запорізької області. Права притока р. Домузли. Довж. 25 км. Пл. басейну 160 км2. Долина V-подібна до 2 км завширшки. Русло шир. 2–3 м, глиб. 0,2–1 м. Похил 1,2 м/км. Живлення дощове...


Алаєв Енрід Борисович

АЛА́ЄВ Енрід Борисович (27. 12. 1925, Одеса) – економгеограф. Д-р екон. н. (1974). Золота медаль ім. П. Семенова геогр. т-ва СРСР (1986). Закін. Латвій. пед. ін-т (1960). Працював м. н. с. Ін-ту світ. економіки та міжнар. відносин АН СРСР (1958–61); 1961– 78...


Алампієв Петро Мартинович

АЛА́МПІЄВ Петро Мартинович (15. 01. 1900, с. Іванівка Харків. губ., нині Вовчан. р-ну Харків. обл. – 06. 07. 1991, Москва) – економгеограф, письменник. Чл. літ. орг-ції «Плуг» і СПУ. Д-р екон. н. (1956)...


Албанія, Республіка Албанія 

АЛБА́НІЯ, Республіка Албанія (Shqipёria, Republika e Shqipёrisё) – держава у південно-західній частині Балканського півострова. Пл. 28,7 тис. км2. Межує з Сербією та Чорногорією – на Пн. і Пн. Сх., Македонією – на Сх. та Грецією – на Пд. Сх. і Пд. Із Зх. омивається Адріатич....


Алеврит 

АЛЕВРИ́Т (від грец. ἄλευρον – борошно) – пухка розсипчаста дрібноуламкова осадова порода. Складається переважно з мінеральних зерен (кварц, польові шпати...


Алейников Олександр Андрійович

АЛЕ́ЙНИКОВ Олександр Андрійович (25. 10. 1930, м. Актюбинськ, РФ – 04. 08. 1996, Донецьк) – гірничий інженер. Д-р тех. н. (1973). Закін. Ленінгр. гірн. ін-т (1955). Працював гол. механіком, ст. н. с. Ін-ту гірн. справи АН УРСР (1958–61); пров. н. с....


Алейникова Галина Матвіївна

АЛЕ́ЙНИКОВА Галина Матвіївна (10. 04. 1935, м. Гарячий Ключ, нині Краснодар. краю...


Александерфельд 

...

Александров Борис Георгійович

АЛЕКСА́НДРОВ Борис Георгійович (17. 04. 1958, Одеса) – гідробіолог. Д-р біол. н. (2003), проф. (2008), чл.-кор. НАНУ (2015). Держ. премія України в галузі н. і т. (2013). Закін. Одес. ун-т (1980). Відтоді працює в Одес. філії Ін-ту біології пд. морів НАНУ: 1989–90 – вчений секр....


Александров Юрій Володимирович

АЛЕКСА́НДРОВ Юрій Володимирович (20. 01. 1934, Херсон) – астроном. Канд. фіз-мат. н. (1966), проф. (1982). Премія ім. М. Барабашова АН УРСР (1988). Золота медаль ім. М. Келдиша Федерації космонавтики СРСР (1987). Закін. Харків. ун-т (1957). Працював у Харків. автодорож. ін-ті (1957– 60)...


Александровськ-Грушевський 

АЛЕКСАНДРО́ВСЬК- ГРУШЕ́ВСЬКИЙ – до 1920 назва м. Шахти...


Алексенко Михайло Олександрович

АЛЕ́КСЕНКО Михайло Олександрович (1861 – 03. 11. 1920, Харків) – альголог, бріолог. Народився в родині полтав. поміщика, точна дата і місце народж. невідомі. Закін. Харків. ун-т, у якому й працював від 1887: лаборантом, асист....


Алексєєв Анатолій Дмитрович

АЛЕКСЄ́ЄВ Анатолій Дмитрович (20. 05. 1940, м. Сталіно, нині Донецьк) – гірничий інженер. Д-р тех. н. (1977)...


Алексєєв Євген Венедиктович

АЛЕКСЄ́ЄВ Євген Венедиктович (28. 09 (10. 10). 1869, С.-Петербург – 18. 10. 1930, Київ) – лісознавець. Проф. (1922). Закін. Ліс. ін-т у С.-Петербурзі. Від 1914 працював лісовпорядником у Київ. дільничому окрузі, у 1922–30 – проф., зав. каф. заг. лісівництва...


Алексєєв Михайло Михайлович

АЛЕКСЄ́ЄВ Михайло Михайлович (07(20). 11. 1909, с. Верх-Ануйськ, нині Алтай. краю, РФ – 04. 08. 1992, Харків) – геолог. Д-р геол.-мінералог. н. (1969), проф. (1969). Закін. Томський ун-т (1938). Працював інж.-геологом у Зх.-Сибір. геол.-розвід. тресті, викл., кер. навч. відділу в Томському...


Алексєєв Олексій Карпович

АЛЕКСЄ́ЄВ Олексій Карпович (05(17). 04. 1881, Одеса – 15. 05. 1938, Ленінград, нині С.-Петербург) – палеонтолог і гідрогеолог. Д-р геол.-мінерал. н. (1937), проф. (1921). Закін. природниче відділ. фіз.-мат. ф-ту Новорос. ун-ту (Одеса...


Алексополь 

...

Алелопатія 

АЛЕЛОПА́ТІЯ (грец. άλλήλων – взаємно, один одного, παϑος – біль, страждання) – новий напрям у біологічній науці...


Алєєв Юрій Глібович

АЛЄ́ЄВ Юрій Глібович (26. 04. 1926, м. Шуя, нині Іванов. обл., РФ – 12. 12. 1991, Севастополь) – іхтіолог. Д-р біол. н. (1963), проф. (1968). Премія ім. Д. Заболотного АН УРСР (1989). Закін. Мосрибвтуз (1950). Працював в Азово-Чорномор. НДІ мор. риб. госп-ва і океанографії (м. Керч...


Стр. 2 | 6        Попередня   1    2    3    Наступна