Енциклопедія Сучасної України--Всесвіт і Земля-Б-3
Beta-версія
Головна / Всесвіт і Земля / Б
Всього статей:  855


Бахмутський Олексій Іванович

БА́ХМУТСЬКИЙ Олексій Іванович (17. 03. 1893, с-ще Петрове-Мар’ївка, нині у складі м. Первомайськ Луган. обл. – 25. 09. 1939, там само) – гірничий інженер. Держ. нагорода СРСР. Працював на шахтах від 1905, від 1911 – майстер електромех. майстерень, від 1920 – механік...


Бахмутський район 

...

Бахрейн, Держава Бахрейн 

БАХРЕ́ЙН, Держава Бахрейн (Al-Bahrayn, Dawlat Al-Bahrayn) – держава на південному заході Азії. Розташ. на Бахрейн. о-вах (найбільші – Бахрейн, Аль Мухаррак, Умм-Наасан, Сітра...


Бахтинське родовище флюориту 

БАХТИ́НСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ФЛЮОРИ́ТУ – поклади флюориту (CaF2). Знаходиться на лівому березі серед. течії р. Дністер, у вузлі перетину Подільської та Брестсько-Шепетівської зон глибинних розломів...


Бахчисарай 

БАХЧИСАРА́Й – місто АР Крим, райцентр. Пл. 13,14 км2. Знаходиться в передгір’ї Крим. гір, на схилі Внутр. пасма, в долині р. Чурук-Су, за 32 км від Сімферополя. Залізнична ст., автостанція. Насел. 27 549 осіб (2001...


Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник 

БАХЧИСАРА́ЙСЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ІСТО́РИКО-КУЛЬТУ́РНИЙ ЗАПОВІ́ДНИК – пам’яткоохоронна установа...


Бахчисарайський район 

БАХЧИСАРА́ЙСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-західній частині АР Крим. На Пн. Зх. омивається Чорним м. Утвор. 1923. Пл. 1,58 тис. км2. Насел. 92 617 осіб (2001, складає 107,7 % до 1989): росіяни – 49 %, крим. татари – 25 %, українці – 23 %...


Бачинський Георгій Олексійович

БАЧИ́НСЬКИЙ Георгій Олексійович (04. 12. 1936, Київ – 26. 08. 1996...


Бачинський Петро Петрович

БАЧИ́НСЬКИЙ Петро Петрович (15. 01. 1932, с. Кодаки Васильків. р-ну Київ. обл.) – біохімік. Д-р мед. н. (1973), проф. (1973). Закін. Київ. мед. ін-т (1956), Терноп. вечір. ун-т (1966). Працював у Терноп. мед. ін-ті (1959–71): асист., доц., заст. декана...


Бачка 

...

Бачуріна Ганна Федорівна

БАЧУ́РІНА Ганна Федорівна (09(22). 08. 1908, Черкаси – 06. 11. 1987, Київ) – бріолог, болотознавець. Д-р біол. н. (1968). Премія ім. М. Холодного АН УРСР (1974). Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. ІНО (1932). Відтоді працювала в Ін-ті ботаніки АН УРСР: м. н. с. (до 1938), ст. н. с. (1938–41, 1946–87)...


Башкири 

БАШКИ́РИ – корінне населення Башкортостану. Самоназва – башкорти. Переважна більшість Б. мешкає в горах Пд. Уралу...


Башкортостан 

БАШКОРТОСТА́Н (Башҡортостан), Республіка Башкортостан – країна на Південному Уралі і в Приураллі у складі Російської Федерації. Пл. 143,6 тис. км2. На Пн. межує з Перм. і Свердлов., на Сх. – з Челябін., на Пд. Сх., Пд. і Пд. Зх. – з Оренбур. обл. РФ...


Башмачка 

БАШМА́ЧКА – городище, пам’ятка черняхівської культури. Датується кін. 3–4 ст. Знаходиться побл. с. Башмачка Солонян. р-ну Дніпроп. обл. Укріплення розміром 40 × 60 м, з поля захищене ровом та поділеною на кліті кам’яною стіною (товщиною 3 м) з дерев’яним верхом...


Башта 

...

Баштанка 

БАШТА́НКА – місто в Миколаївській області, райцентр. Знаходиться за 11 км від залізнич. ст. Явкине та за 66 км від обл. центру. Місто перетинає автострада Миколаїв – Кривий Ріг. Пл. 7,1 км2. Насел. 13 146 осіб (2001, складає 102,1 % до 1989), переважно українці...


Баштанський район 

БАШТА́НСЬКИЙ РАЙО́Н (1926–28 – Полтавський район) – район у східній частині Миколаївської області. Пл. 1,7 тис. км2. Насел. 41 434 особи (2001, складає 97,1 % до 1989): 87,7 % – українці, 6,9 % – росіяни, 3 % – білоруси, 1,5 % – молдавани, проживають також болгари, євреї, поляки...


Бащенко Михайло Іванович

БА́ЩЕНКО Михайло Іванович (01. 03. 1948, с. Радиванівка Кам’янського р-ну Черкас. обл.) – вчений-зоотехнік. Д-р с.-г. н. (2001)...


Бегагоєн Ізраїль Анатолійович

БЕГАГО́ЄН Ізраїль Анатолійович (21. 01 (03. 02). 1914, с. Нижні Сірогози, нині смт Херсон. обл. – 17. 08. 1987...


Бедрань Микола Гаврилович

БЕ́ДРАНЬ Микола Гаврилович (21. 05. 1929, с. Кудашівка, нині с-ще Криничан. р-ну Дніпроп. обл. – 07. 10. 1999, Дніпропетровськ) – гірничий інженер. Д-р тех. н. (1973)...


Безбородько Микола Іванович

БЕЗБОРО́ДЬКО Микола Іванович (27. 11 (09. 12). 1883, м. Золотоноша, нині Черкас. обл. – 07. 05. 1942, концтабір побл. ст. Пікша Архангел. обл., РФ) – геолог, петролог. Д-р геол. н. (1935, без захисту дис.), проф. (1926). Закін. Гірн. академію у Фрайбурзі (Німеччина...


Безвенглінський Борис Петрович

БЕЗВЕНГЛІ́НСЬКИЙ Борис Петрович (30. 11 (12. 12). 1893, с. Овечаче, нині Липовец. р-ну Вінн. обл. – ?) – геолог, археолог. Закін. природн. відділ фіз.-мат. ф-ту Ун-ту св. Володимира у Києві (1917), де був залиш. асист. на каф. географії. 1920–22 вчителював. У 1922 переїхав до Умані...


Бездробний Юрій Васильович

БЕЗДРО́БНИЙ Юрій Васильович (11. 03. 1939, Грозний, нині Чечня, РФ) – зоолог-біохімік. Д-р біол. н. (1985). Закін. Харків. ун-т (1961). Працював м. н. с. у Харків. НДІ мед. радіології МОЗ УРСР (1961– 64); в Ін-ті мед. радіології АМН СРСР (м. Обнінськ, РФ...


Безіменна 

БЕЗІМЕ́ННА – річка у Новоазовському районі Донецької області, впадає в Азовське море. Довж. 34 км, пл. бас. 193 км2. Бере початок побл. с. Приморське Новоазов. р-ну. Долина коритоподібна, пересічна шир. 1,5 км...


Безлюдівка 

БЕЗЛЮ́ДІВКА – селище міського типу Харківського району Харківської області. Знаходиться на р. Уди (бас. Сівер. Дінця), за 3 км від Харкова. Залізнич. ст. Пл. 8,2 км2. Насел. 9653 особи (2001, складає 92,9 % до 1989): українці – 65 %...


Безмен 

БЕЗМЕ́Н – заплавне озеро у Білозерському районі Херсонської області, у дельті Дніпра. Протоками сполучається з оз. Біле. Довж. бл. 2,4 км, шир. 1,5 км, пл. 2,5 км2, глиб. 2,2 м (у межень). Улоговина Б. овал. форми. Береги низькі, заболочені...


Безморозний період 

БЕЗМОРО́ЗНИЙ ПЕРІ́ОД – період часу між багаторічними пересічними датами останнього заморозку навесні й першого восени. Характеристики Б. п. використовують для обґрунтування розміщення теплолюб. с.-г. культур...


Безредка Олександр Михайлович

БЕЗРЕ́ДКА Олександр Михайлович (08. 04. 1870, Одеса – 28. 02. 1940, Париж) – мікробіолог та імунолог. Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1892), мед. коледж у Парижі (1897). Від 1897 працював у лаб. I. Мечникова у Пастерів. ін-ті в Парижі...


Безсмертна Марія Іванівна

БЕЗСМЕ́РТНА Марія Іванівна (04(16). 10. 1881, с. Степанівка Ніжин, пов. Черніг. губ., нині Менського р-ну Черніг. обл. – ?) – біохімік. Закін. Ніжин. жін. гімназію (1900). Того ж року вступила на природн. ф-т Вищих жін. курсів В. Герве в Москві. 1901 виїхала на лікування до Криму...


Безсонова Валентина Петрівна

БЕЗСО́НОВА Валентина Петрівна (01. 01. 1945, смт Щорськ Криничан. р-ну Дніпроп. обл.) – біолог. Д-р біол. н. (1991), проф. (1996). Закін. Дніпроп. ун-т (1965), де й працювала: асист. (1968–75), доц. (1975–92), проф. каф. фізіології рослин (1992–95). Від 1995 – проф....


Безуглий Микола Дмитрович

БЕЗУ́ГЛИЙ Микола Дмитрович (26. 10. 1957, м. Люботин Харків. р-ну Харків. обл.) – біофізик. Д-р с.-г н. (1995), акад. НААНУ (2007). Закін. Харків. ун-т (1979). У 1979–99 працював м. н. с, ст. н. с., пров. н. с, зав. лаб., зав. відділу, 2000 – дир....


Бейделіт 

...

Бейдик Олександр Олексійович

БЕ́ЙДИК Олександр Олексійович (17. 01. 1953, Київ) – географ. Д-р геогр. н. (2005), проф. (2008). Закін. Київ. ун-т (1975), де відтоді й працює: від 2006 – проф. каф. країнознавства і туризму. За сумісн. від 1997 викладає у Київ. славіст. ун-ті, від 2001 – Київ. ун-ті культури і мист-в...


Бейкуський лиман 

БЕЙКУ́СЬКИЙ ЛИМА́Н – лиман у західній частині Очаківського району Миколаївської області. Назва походить від старої назви села на його березі – Бейкуш (у перекл. з турец.– велике помістя, господар. володіння...


Бейлін Ісак Григорович

БЕ́ЙЛІН Ісак Григорович (27. 04(09. 05). 1883, м. Прилуки, нині Черніг. обл.– 09. 03. 1965...


Бекетов Андрій  Миколайович

БЕКЕ́ТОВ Андрій Миколайович (26. 11 (08. 12). 1825, с-ще Алфьоровка, нині Нова Бекетовка Пензен. обл., РФ – 01(14). 07. 1902, м. Шахматово, нині Моск. обл., РФ) – ботанік, громадський діяч. Д-р (1858), проф. (1863). Чл.-кор. Імператор. АН (1891)...


Белґрад 

БЕ́ЛҐРАД (Беоґрад) – столиця Сербії і Чорногорії. Розміщ. при впадінні р. Сава в Дунай. Насел. бл. 2 млн осіб (2002). На місці Б. від 3 ст. до н. е. існувало кельт. укріпл. поселення Синґідун...


Белелуя 

БЕЛЕЛУ́Я – річка в Городенківському та Снятинському районах Івано-Франківської області, ліва притока Пруту (басейн Дунаю). Довж. 30 км, пл. бас. 253 км2. Бере початок у межах Передкарпаття...


Белемніти 

БЕЛЕМНІ́ТИ (Belemnitida; від грец. βέλεμνον – бойова сокира) – ряд вимерлих головоногих молюсків підкласу колеоідей. Відомо бл. 70 родів та 2500 видів. Існували в період від карбону до серед. палеогену, масового розвитку набули в мезозої. Мали внутр. стрілоподібну черепашку...


Белз 

БЕЛЗ – місто Сокальського району Львівської області. Знаходиться на лівому березі р. Солокія (притока Зх. Бугу, бас. Вісли), за 30 км від райцентру та за 70 км від обл. центру. Пл. 5,9 км2. Насел. 2478 осіб (2001, складає 104,2 % до 1989)...


Беліз 

БЕЛІ́З (Belize) – держава на північному сході Центральної Америки. На Пн. і Пн. Зх. межує з Мексикою, на Зх. і Пд. – з Ґватемалою, на Сх. омивається Карибським м. Пл. 22 965 тис. км2. Насел. 0,3 млн осіб (2002). Етнічні групи: метиси – 43 %, креоли – 29 %...


Белінґ Дмитро  Євстахійович

БЕ́ЛІНҐ Дмитро Євстахійович (01 (13). 09. 1882, С.-Петербург – 28. 05. 1949, Ґеттінґен, Німеччина) – зоолог, гідроеколог. Д-р біол. н. (1935, без захисту дис.). Навч. у С.-Петербур. ун-ті, закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1909)...


Белларія 

БЕ́ЛЛАРІЯ – містечко на адріатичному узбережжі Італії. Тут 1945 у провінції Формі...


Бельбек 

БЕЛЬБЕ́К – річка у Бахчисарайському районі АР Крим та в межах Севастополя, впадає в Чорне море. Довж. 62 км, пл. бас. 505 км2. Утворюється від злиття 2-х витоків на пн.-зх. схилах Головного пасма Крим. гір біля с. Щасливе. У верх. течії долина V-подібна...


Бельбецький каньйон 

БЕЛЬБЕ́ЦЬКИЙ КАНЬЙО́Н – комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення (1975). Ін. назва – Бельбецькі Ворота. Знаходиться у Бахчисарай. р-ні АР Крим...


Бельгард Олександр Люціанович

БЕЛЬГА́РД Олександр Люціанович (21. 09(04. 10). 1902, с. Ландварово Вiлен. губ., нині Литва – 22. 08. 1992, Днiпропетровськ) – геоботанiк, лiсознавець, еколог. Д-р біол. н. (1947), проф. (1948). Держ. нагороди СРСР. Закiн. Днiпроп. IНО (1927). Працював у Дніпроп. ун-ті (1928–41; 1944– 87): доц....


Бельгія, Королівство Бельгія 

БЕ́ЛЬГІЯ, Королівство Бельгія (нім. Belgien, франц. Belgique, Royaume de Belgiquе, нідерланд. Belgiё, Koninkrijk Belgiё) – держава на північному заході Європи. На Пн. межує з Нідерландами, на Сх. – з Німеччиною та Люксембурґом...


Бельтюкова Клавдія  Гнатівна

БЕЛЬТЮКО́ВА Клавдія Гнатівна (01 (14). 06. 1900, м. Теплик, нині смт Вінн. обл. – 21. 06. 1971, Київ) – біолог. Д-р біол. н. (1959), проф. (1961). Премія ім. Д. Заболотного АН УРСР (1976). Закін. Кам’янець-Поділ. ІНО (1923). Працювала у Кам’янець-Поділ. статистич. бюро і фінвідділі (1918–23...


Беміт 

БЕМІ́Т – мінерал класу окисів та гідроокисів. AlOOH. Назва походить від прізвища нім. хіміка й геолога І. Бьома. Сингонія ромбічна. Колір безбарвний...


Бен Метір 

БЕН МЕТІ́Р (Beni Matir) – селище біля містечка Аїн Драгам у північно-західній частині Тунісу поблизу арабського кордону. У Б. М. 1947–56 існувала укр. громада...


Бендери 

БЕНДЕ́РИ (молд. – Bender) – місто Молдови, райцентр. Ін. назва – Тишно. Знаходиться в Бессарабії на правому березі Дністра. Насел. 145,9 тис. осіб (2004): молдавани, євреї, українці...


Бенетити 

БЕНЕТИ́ТИ (Bennettitales)– група викопних деревоподібних голонасінних рослин мезозойської ери. Названо за прізвищем англ. ботаніка Дж. Беннетта. Існували від тріасу до кінця крейдового періоду. Мали просте або розгалужене, іноді бульбоподібне стебло...


Беніке Лев Артурович

БЕ́НІКЕ Лев Артурович (справж. – Беніке фон Лео-Авґуст; 1884 – 15. 01. 1921, Харків) – біолог. Закін. Харків. ун-т (1906). Учень В. Арнольді. Від 1907 – лаборант...


Бенін, Республіка Бенін 

БЕНІ́Н, Республіка Бенін (Bénin, République du Bénin; до 1975 – Дагомея) – держава у західній частині Африки. На Пн. межує з Буркіна-Фасо та Ніґером, на Сх. – з Ніґерією...


Бентоніти 

БЕНТОНІ́ТИ – глини, які утворилися у водних басейнах внаслідок діагенетичних змін вулканічних туфів і попелу. Ін. назва – бентонітові глини. До складу Б. входять гідрослюди, каолініт, палигорськіт, монтморилоніт...


Бентос 

БЕ́НТОС (від грец. βένϑοs – глибина) – сукупність організмів, що населяють дно морських та прісноводних водойм. Розрізняють бактеріобентос, рослинний (фітобентос) і тваринний (зообентос) Б. За розмірами зообентос поділяють на мікро- (менш як 0,1 мм)...


Берг Лев Семенович

БЕРГ Лев Семенович (02(14). 03. 1876, м. Бендери, нині Молдова – 24. 12. 1950, Ленінград, нині С.-Петербург) – географ, біолог. Д-р географії (1909, без захисту дис.). Акад. АН СРСР (1946). Сталін. премія (1951...


Берда 

БЕ́РДА – гора, найвища відмітка рівнинної частини України (вис. 515 м над р. м.). Знаходиться на Хотинській височині у Заставнів. р-ні Чернів. обл. За геол. будовою Б. – піднятий блок Поділ. плити. Поверхня гори вирівняна, зх. і пд. схили – круті...


Берда 

БЕ́РДА – річка у Куйбишевському й Бердянському районах Запорізької області. Бере початок на Пд. Сх. від залізнич. ст. Більманка, у межах Приазовської височини. Довж. 130 км, пл. бас. 1750 км2. Назва походить від старослов’ян. «Б.» – гора...


Берди 

...

Бердичів 

БЕРДИ́ЧІВ – місто обласного підпорядкування Житомирської області, райцентр. Знаходиться на березі р. Гнилоп’ять (бас. Дніпра), за 44 км на Пд. від обл. центру. Пл. 35,33 км2. Насел. 87575 осіб (2001, складає 95,6 % до 1989), з них 70,1 % – українці, 13 % – росіяни, 6,6 % – поляки...


Бердичівський район 

БЕРДИ́ЧІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південній частині Житомирської області. Утвор. 1923. Пл. 0,866 тис. км2. Насел. 34,3 тис. осіб (2001, без м. Бердичів; складає 88,7 % до 1989), зокрема українців – 87,5 %, мешкають також росіяни, поляки...


Бердишев Геннадій Дмитрович

БЕ́РДИШЕВ Геннадій Дмитрович (07. 11. 1930, с. Каштаково Томської обл., РФ – 14. 02. 2016, Київ) – генетик. Д-р біол. н. (1973), д-р мед. н. (1989), проф. (1973). Закін. Томський мед. ін-т (1955)...


Бердо 

БЕ́РДО – ландшафтний заказник загальнодержавного значення (від 1984). Знаходиться у Сколів. р-ні Львів. обл. Перебуває у віданні Славського держлісгоспу. Пл. 1085 га. Створ. з метою збереження...


Бердянськ 

БЕРДЯ́НСЬК (до 1841 – Берди, 1939–58 – Осипенко) – місто обласного підпорядкування Запорізької області, райцентр. Знаходиться на березі Бердянської затоки Азов. м., за 200 км на Пд. Сх. від Запоріжжя. Пл. 82,65 км2. Насел. 121 692 особи (2001...


Бердянська затока 

БЕРДЯ́НСЬКА ЗАТО́КА – затока на півночі Азовського моря, між Обитічною та Бердянською косами. Шир. бл. 60 км, глиб. 5–8 м. Береги глиняні, подекуди з пісковику, переважно урвисті (вис. 30–40 м)...


Бердянська коса 

БЕРДЯ́НСЬКА КОСА́ – вузький півострів, що починається від гирла р. Берда. Простягається у море з Пн. Сх. на Пд. Зх. майже на 23 км вузькою (сотні метрів) смугою суходолу. Є прадав. залишком правого берега Берди...


Бердянський заказник 

БЕРДЯ́НСЬКИЙ ЗАКА́ЗНИК – лісовий заказник загальнодержавного значення (від 1974). Знаходиться в Амвросіїв. р-ні Донец. обл. Перебуває у віданні Амвросіїв. лісгоспзагу. Пл. понад 400 га. Охороняється рідкісна для степ. зони ділянка байрач. і заплав. лісів...


Бердянський район 

БЕРДЯ́НСЬКИЙ РАЙО́Н (1923–25 – Новоспасівський, 1939–58 – Осипенківський) – район, що знаходиться у південно-східній частині Запорізької області. Залізничні ст.: Бердянськ, Трояни. Пл. 1,78 тис. км2. Насел. 31 631 особа (2001...


Бердянські озера 

БЕРДЯ́НСЬКІ ОЗЕ́РА – група озер (23) лиманного походження, що лежать уздовж узбережжя Азовського моря...


Берег 

БЕ́РЕГ – вузька смуга, де відбувається постійна взаємодія суходолу з водоймою (морем, озером, водосховищем) або водотоком (річкою...


Берегівська округа 

...

Берегівське родовище поліметалевих руд 

...

Берегівський район 

БЕ́РЕГІВСЬКИЙ РАЙО́Н (1946–53 – Берегівська округа) – район, що знаходиться у південно-західній частині Закарпатської області. Утвор. 1946. Пл. 0,7 тис. км2. Насел. 53 841 особа (2001, складає 97,9 % до 1989), з них угорців – 66,9 %, українців – 25,4 %, проживають також росіяни...


Берегова Тетяна Володимирівна

БЕРЕГОВА́ Тетяна Володимирівна (23. 10. 1955, м. Бердичів Житомир. обл.) – біолог. Д-р біол. н. (2001). Закін. Київ. ун-т (1978). Відтоді працює в НДІ фізіології Київ. ун-ту: ст. лаборант, м. н. с....


Берегова зона моря 

БЕРЕГОВА́ ЗО́НА МО́РЯ – смуга суходолу та прибережної частини морського дна, де під впливом гідрологічних, геоморфологічних, антропогенних та інших факторів формується сучасна берегова лінія. Осн. складові Б. з. м.: берег, підводний схил...


Берегове 

БЕ́РЕГОВЕ – місто Закарпатської області, райцентр. Пл. 0,01 тис. км2. Знаходиться у долині р. Тиса (бас. Дунаю), за 70 км на Пд. Зх. від Ужгорода. Залізнична ст. Має автобусне сполучення з містами Ужгород, Мукачеве. Насел. 26 735 осіб (2001, складає 88,7 % до 1989): українці...


Берегове 

БЕРЕГОВЕ́ (до 1948 – Кастрополь) – селище міського типу Ялтинської міської ради АР Крим. Знаходиться на Зх. від смт Паркове, за 10,5 км від Симеїзу...


Береговий Георгій Тимофійович

БЕРЕГОВИ́Й Георгій Тимофійович (15. 04. 1921, с. Федорівка Костянтиногр. пов. Харків. губ., нині Карлів. р-ну Полтав. обл. – 30. 07. 1995, Москва) – льотчик-космонавт, громадський діяч. Генерал-лейтенант авіації (1977), двічі Герой Рад. Союзу (1944...


Берегові захисні ліси 

БЕРЕГОВІ́ ЗАХИСНІ́ ЛІСИ́ – один із видів захисних лісів. До Б. з. л. належать насадження на берегах, у заплавах, на річкових терасах, схилах корінних берегів долин, коротких ярів, що мають вихід до річки, а також ліси на водопоглинальних смугах...


Стр. 3 | 11        Попередня   1    2    3    4    5    Наступна