Лабрадор 

ЛАБРАДО́Р – мінерал класу силікатів, різновид плагіоклазів (№ 50–70). Названий на честь однойм. п-ова у Канаді, де вперше був знай­дений. Термін увів 1780 нім. мінералог А.-Ґ. Вернер. Формула: (Ca, Na)[(Al...

Лабрадорит 

ЛАБРАДОРИ́Т – магматична гірська порода, різновид габро. Складається пе­­реважно з мінералу лабрадору. Також містить піроксени, авгіт, титаномагнетит, ільманіт...

Лабунь 

ЛАБУ́НЬ – містечко Заславського повіту Волинської губернії...

Лава 

ЛА́ВА У геології Л. (від лат. labes – обвал, падіння) – рідкий або дуже в’язкий природ. силікат. розплав глибин. мас, що виливається або виштовхується на поверхню з тріщин у земній корі чи з кратерів вулканів. Вона переважно розжарена до 690–1200 °С...

Лавина 

ЛАВИ́НА (нім. Lawine, від давньолат. Labina – зсув, ковзання) – значна (понад 10 м³) маса снігу, що рухається (ковзає, тече або стрибає) під дією сили тяжіння похилою поверхнею зі швидкістю понад 1 м/сек. Ін. назва – сніг. Л...

Лавочне 

ЛА́ВОЧНЕ – село Сколівського району Львів­ської області. Лавочнен. сільраді підпорядк. с. Тернавка. Знаходиться у межах Укр. Карпат, на р. Опір (притока Стрию, бас. Дністра), за 147 км від обл. центру...

Лавразія 

ЛАВРА́ЗІЯ – один з двох суперконтинентів, який утворився приблизно 180–200 млн років тому, коли розпався єдиний на Земній кулі протоконтинент Пангея. Л. роз­ташувалася у Пн. півкулі, до неї входили сучасні Пн. Америка, Ґренландія, Європа, Сибір...

Лаврів 

ЛАВРІ́В – село Старосамбірського району Львівської області. Підпорядк. Великолінин. сільраді. Зна­ходиться на р. Лінинка (притока Дністра), за 91 км від обл. центру, за 12 км від райцентру...

Лавсоніт 

ЛАВСОНІ́Т – рідкісний мінерал...

Ладан 

ЛА́ДАН – селище міського типу Прилуць­кого району Чернігівської області. Ладан. селищ. раді підпорядк. с. Подище. Знаходиться на р. Удай (притока Сули, бас. Дні­­пра), за 148 км від обл. центру...

Ладижин 

ЛАДИ́ЖИН – місто обласного значення Він­ницької області. Ладижин. міськ­раді підпорядк. с. Лукашівка, с-ща Губник і Ружицьке. Знаходиться на правому березі Південного Бугу...

Ладижинка 

ЛАДИ́ЖИНКА – річка у Чутівському, Машівському та Полтавському районах Полтавській області, ліва притока Коломака (басейн середньої течії Ворскли). Бере початок із джерел у с. Смородщина Чутів. р-ну, впадає у Коломак навпроти с. Черкасівка Полтав. р-ну. Довж. 23 км...

Ладижинка 

ЛАДИ́ЖИНКА – село Уманського району Черкаської області. Знаходиться на р. Ятрань (притока Синюхи, бас. Південного Бугу) при впадінні невеликої р. Ропотуха, на автомагістралі Київ–Одеса...

Ладижинське водосховище 

ЛАДИ́ЖИНСЬКЕ ВОДОСХО́ВИЩЕ – найбільше водосховище на Південному Бузі у межах Вінницької області. Створ. 1964 як водойма-охолоджувач Ладижин. ДРЕС (нині Ладижинська ТЕС). Довж. 45 км, шир. до 1,3 км, пересічна глиб. 7 м, макс. – до 16–17 м...

Ладичин 

ЛАДИ́ЧИН – село Теребовлянського району Тернопільської області. Знаходиться на р. Нішла (нар. назва – Водава; притока Серету, бас. Дністра), у місці впадіння в неї Свинюхи, за 20 км від обл. центру...

Лазещина 

ЛАЗЕЩИ́НА – село Рахівського району Закарпатської області. Знаходиться на межі Закарпаття та Гали- чини, на тер. Карпатського біосферного заповідника...

Лази 

ЛА́ЗИ – народ. Самоназви – лаз, лазепе. Мешкає у Пд.-Сх. При­чорномор’ї (Лазистані), переважно у Туреччині (бл. 50 тис. осіб) та Грузії (понад 3 тис.). Невеликі групи проживають в Україні (АР Крим), РФ (Краснодар. край)...

Лазірки 

ЛАЗІ́РКИ – село Оржицького району Полтавської області. Знаходиться на р. Сліпорід (притока Сули, бас. Дніпра), за 187 км від обл. центру та за 40 км від райцентру. Пл. 9,14 км². За переписом насел. 2001...

Лазірський район 

ЛАЗІ́РКІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район...

Лазуліт 

ЛАЗУЛІ́Т (від араб. azul – блакить або пізньолат. – lazur – синій, лазуровий колір і …літ) – рідкісний мінерал, основний фосфат маг­нію, заліза й алюмінію острівної будови. Л. уперше виділив і опи­сав 1795 нім. хімік М.-Г. Клапрот. Формула: (Mg...

Лазурит 

ЛАЗУРИ́Т, Ляпіс-лазур (від лат. lapis – камінь та араб. azul – блакить або пізньолат. – lazur – синій, лазуровий колір) – рідкісний мінерал класу силікатів...

Лазурне 

ЛАЗУ́РНЕ – селище міського типу Скадов­ського району Херсонської області, приморський кліматичний рекреаційний центр. Знаходиться на узбережжі Чорного моря, за 100 км від обл. центру...

Лаколіт 

ЛАКОЛІ́Т (від грец. λάккος – яма та …літ) – форма залягання магматичних гірських порід, грибо-, або паля­ницеподібне інтрузивне тіло...

Лампроїт 

ЛАМПРОЇ́Т (від грец. λαμпρός – сяючий...

Лампрофіліт 

ЛАМПРОФІЛІ́Т (від грец. λαμπρός – сяючий, блискучий та ϕύλλον – листок) – мінерал, силікат натрію, стронцію та титану острівної будови. Уперше виділив 1890 фінський геолог В. Рамсай у луявритах Ловозер. лужного масиву...

Ланґбеїт 

ЛАНҐБЕЙНІ́Т (названий на честь нім. хіміка А. Ланґбейна) – рідкісний мінерал...

Ланґіт 

ЛАНҐІ́Т (названий на честь австр. кристалофізика В. фон Ланґа) – рідкісний мінерал, водний гідроксосульфат міді. Л. був відкритий у пд.-зх. частині Англії, побл. м. Сент-Джаст (графство Корнуолл, Велика Британія)...

Ландшафт географічний 

ЛАНДША́ФТ ГЕОГРАФІ́ЧНИЙ – великий, складний природний територіальний комплекс, однорідний за походженням та історією розвитку, структурна частина географічної оболонки. Має єдиний геол. фундамент, однотипний рельєф, однаковий клімат...

Ландшафти України 

ЛАНДША́ФТИ УКРА́ЇНИ Л. У., як індивідуал. неповторні природні територ. комплекси регіон. рівня, структурні частини геогр. оболонки, об’єднують у групи за двома принципами: хорологічним, виділяючи регіон. одиниці вищих рангів – фіз.-геогр., або ландшафтні р-ни (278)...

Ландшафтознавство 

ЛАНДШАФТОЗНА́ВСТВО – галузь фізичної географії, що вивчає природні територіальні й аквальні комплекси – ландшафти географічні суші, підводні ландшафти морів і океанів – та їхні морфологічні одиниці (ландшафтні місцевості...

Ландшафтознавство історичне 

ЛАНДШАФТОЗНА́ВСТВО ІСТОРИ́ЧНЕ – розділ ландшафтознавства, що вивчає питання еволюції, динаміки ландшафтів, їх видозміни в часі. Л. і. присвячене істор. аспекту заг. ландшафтознавства. На відміну від палеоландшафтознавства...

Ландшафту екологія 

Ланівці 

ЛА́НІВЦІ – місто Тернопільської області, райцентр. Лановец. міськраді підпорядк. села Волиця, Малі Кусківці, Оришківці. Знаходиться при впадінні річок Буглівка та Жердя у Жирак (притока Горині...

Ланна 

ЛА́ННА – річка у Красноградському районі Харківської області та Карлівському районі Полтавської області, ліва притока Орчика (басейн Дніпра). Довж. 32 км...

Ланна 

ЛА́ННА – селище Карлівського району Полтавської області. Ланнів. сільс. раді підпорядк. Л. і села Коржиха, Куми, Львівське та Чалівка. Знаходиться на лівому березі р. Ланна (притока Орчика, бас. Дніпра)...

Лановецький район 

ЛАНОВЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-східній частині Тернопіль­ської області. Межує з Шумським...

Лантаніт 

ЛАНТАНІ́Т – мінерал, водний карбонат лан­тану, диспрозію та церію острівної будови. Л. уперше виділив 1845 австр. геолог В.-К. Гей­дінґер. Формула: (La, Dy...

Ланцут 

ЛАНЦУ́Т (Łańcut) – місто у Підкарпатсько­му воєводстві Польщі...

Ланчин 

ЛА́НЧИН – селище міського типу Надвірнянського району Івано-Франківської області. Знаходиться у передгір’ї Карпат, на лівому березі р. Прут (притока Дунаю)...

Лаос 

ЛАО́С (Народна Демократична Республіка Лаос) – держава, що зна­ходиться в Південно-Східній Азії, у східній частині півострова Індокитай. На Пн. межує з Китаєм, на Сх. – з В’єтнамом, на Пд. – з Камбоджою, на Зх. – з Таїландом. Єдина країна Пд.-Сх. Азії...

Ларине 

ЛА́РИНЕ – селище міського типу Донецької міськради, підпорядковане Будьоннівській райраді. До складу Ларин. селищ. ради також входить с-ще Павлоградське. Знаходиться у заплаві р. Кальміус (впадає у Азовське море)...

Ларніт 

ЛАРНІ́Т – рідкісний міне­рал, ортосилікат кальцію острівної будови. Наз­ва походить від м. Ларн у Пн. Ірландії, Велика Британія...

Латвія 

ЛА́ТВІЯ, Латвійська Республіка (Latvija, Latvijas Republika) – європейська країна на узбережжях Балтійського моря та Ризької затоки, на північному сході Європейського Союзу. На Пн. межує з Естонією (заг. кордон – 343 км), на Сх. – з РФ (292 км)...

Латерит 

ЛАТЕРИ́Т (від лат. later – цегла) – глиноподібна (інколи кам’яниста) залізиста або залізисто-глиноземна гірська порода. Термін уперше застосував 1807 англ. геолог Ф. Б’юкенен для найменування залізистої породи невідомого віку...

Латориця 

ЛА́ТОРИЦЯ – річка у північно-західній частині Українських Карпат, у ме­жах Закарпатської області та Словаччини...

Лаурит 

ЛАУРИ́Т – мінерал групи піритів, сульфід рутенію. Уперше знайдений 1866 на малайзій. частині о-ва Борнео (Калімантан) амер. хіміком Ч.-А. Джоєм...

Лаусеніт 

ЛАУСЕНІ́Т – рідкісний шовковистий або волокнистий мінерал, одна з природних мінералогічних форм сульфату заліза (ІІІ)...

Леандро Н. Алем 

ЛЕА́НДРО Н. АЛЕ́М (Leandro N. Alem) – друге за тери­торією місто у провінції Буенос-Айрес в Арґентині. Назване на честь політ. діяча 19 ст., одного з засн. Громадян. радикал. союзу Л.-Н. Алема. Пл. 199 км². За переписом насел. 2001, проживали 16 358 осіб; переважно укра­їнці...

Лебедин 

ЛЕБЕДИ́Н – село Шполянського району Черкаської області. Знаходиться у верхів’ї р. Турія (притока Великої Висі, бас. Південного Бугу), за 92 км від обл. центру...

Лебедин 

ЛЕБЕДИ́Н – місто обласного значення Сум­ської області, райцентр. Лебедин. міськраді підпорядк. села Куданівка, Олексенкове та Токарі. Знаходиться на р. Вільшанка (притока Псла, бас. Дніпра), за 47 км від обл. центру...

Лебединське 

ЛЕБЕ́ДИНСЬКЕ (до 1980 – Лебедине) – село Нікопольського району Дніпропетровської області. Підпорядк. Криничуват. сільс. раді. Знаходиться на межі Нікопол., Солонян. і Томаків. р-нів, за 123 км від обл. центру...

Лебединський район 

ЛЕБЕДИ́НСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південній частині Сумської області. Межує з Липоводолин., Недригайлів., Білопіл., Сум., Тростянец. і Охтир. р-нами Сум. обл. та Гадяц. р-ном Полтав. обл. Утвор. 1923. У 1923–30 – у складі Сум. округи, 1932–39 – Харків....

Лебедівка 

ЛЕБЕДІ́ВКА – село Кам’янського району Черкаської області. Лебедів. сільс. раді підпорядк. с-ще Копійчана. Знаходиться за 80 км від обл. центру...

Лебедівка 

ЛЕБЕДІ́ВКА – село Вишгородського району Київської області. Знаходиться на лівому березі Дніпра (Київсь­кого водосховища), у межах природ. зони мішаних лісів...

Лебедячі острови 

ЛЕБЕ́ДЯЧІ ОСТРОВИ́, Лебедині острови – група піщано-черепашкових островів у Каркінітській затоці Чорного моря...

Левадна 

ЛЕВА́ДНА – річка у Радомишльському районі Житомирської області, права притока Тетерева (басейн Дніпра). Довж. 40 км...

Левеїт 

ЛЕВЕЇ́Т – рідкісний мінерал...

Левен, Лювен 

ЛЕ́ВЕ́Н, Лювен (валлон. Lovin, лат. Luva­nium, нідерланд. Leuven, нім. Lö­­wen, фламан. Luik, франц. Lоu­vain) – місто в Бельгії, науковий...

Левке 

ЛЕВКЕ́ (грец. Λευχή – Білий) – давньогрецька назва острова Зміїний. Згадана у творах Арктіна, Алкея, Піндара...

Левків 

ЛЕВКІ́В – село Житомирського району Житомирської області. Левків. сільс. раді підпорядк. села Калинівка та Клітчин. Знаходиться на р. Тетерів (притока Дніпра)...

Легедзине 

ЛЕГЕ́ДЗИНЕ – село Тальнівського району Чер­каської області. Знаходиться за 140 км від обл. центру, за 18 км від райцентру та за 20 км від залізнич. ст. Тальне. Пл. 4 км². Насел., за переписом 2001, ста­новило 1126...

Леґніца 

ЛЕ́ҐНІЦА (Ліґниця; польс. Legnica, нім. Lieg­­nitz; до 1945 – Ліґніц) – місто Ниж­­ньосілезького воєводства, повітовий центр у Польщі, осере­док українського шкільництва та громадсько-культурного жит­тя. Знаходиться на р. Качава (притока Одри, бас. Балтій. моря)...

Лежницька група 

ЛЕЖНИ́ЦЬКА ГРУ́ПА – археологічна культура. Датована 8–6 ст. до н. е. Поширена у верхів’ях Зх. Бугу і Стиру в Іваничів. р-ні Волин. обл. Дослідила 1962 Л. Крушельницька. Відкрито 13 поселень...

Лежниця 

ЛЕЖНИ́ЦЯ – село Іваничівського району Волинської області. Л. разом із селами Поромів, Михалє, Млинище та Петрове (до 1958 – Цуцнів) підпорядк. Поромів. сільс. раді (заг. пл. забудованої тер. усіх насел. пунктів...

Лезниківське родовище граніту 

Лейкоксен 

ЛЕЙКОКСЕ́Н (від грец. λευχός – білий та ξευος – чужий) – полімінеральний мікрокристалічний агрегат оксидів титану (рутилу, атаназу та брукіту), кінцевий продукт зміни ільменіту, рідше – сфену...

Лейпціг, Ляйпціг 

Лейцит 

ЛЕЙЦИ́Т (від грец. λευχός – білий) – рідкісний типовий магматичний мінерал, алюмосилікат каркасної будови. Термін увів 1791 нім. мінералог А.-Ґ. Вернер. Формула: K[AlSi₂O₆]. Іноді містить домішки Na, Ca, Ti, Fe, Mg, Mn, досить рідко у мізер. кількості – Li, Pb...

Леконтит 

ЛЕКОНТИ́Т – мінерал, кристалогідрат амоній калій сульфату. Названий на честь амер. ентомолога А.-Дж. Леконта...

Лелехівка 

Лелія 

ЛЕЛІ́Я – урочище...

Леляківське нафтогазоконденсатне родовище 

ЛЕЛЯКІ́ВСЬКЕ НАФТОГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ. Знаходиться побл. с. Леляки Варвин. р-ну Черніг. обл....

Лемеші 

ЛЕМЕШІ́ – село Козелецького району Чернігівської області. Лемешів. сільс. раді підпорядк. села Боярівка, Горбачі, Песоцьке, Шалойки, Шапихи та Шуляки. Знаходиться за 62 км від обл. центру...

Лемешівка 

ЛЕМЕШІ́ВКА – село Яготинського району Київської області. Лемешів. сільс. раді підпорядк. села Гензерівка та Лукомщина. На Сх. від Лукомщини...

Лемешівка 

ЛЕМЕШІ́ВКА – село Городнянського району Чернігівської області. Лемешів. сільс. раді підпорядк. с. Мальча та с-ще Рубіж. Знаходиться за 100 км від обл. центру, за 30 км від райцентру...

Леніна 

ЛЕ́НІНА (до 1946 та від 2016 – Марія) – селище місь­кого типу Лутугинсь­кого району Луганської області. Підпорядк. Врубів. селищ. раді. Знаходиться за 28 км від обл. центру...

Леніне 

ЛЕ́НІНЕ (до 1957 – Сім Колодязів, від 2016 – Єди-Кую) – селище місь­кого типу Автономної Республіки Крим, райцентр. Зна­ходиться у пн.-зх. частині Керченського півострова, за 156 км від Сімферополя. Пл. 7,7 км². За переписом 2001...

Ленінське 

Ленінське 

ЛЕ́НІНСЬКЕ (від 2016 – Південне) – селище міського типу Торецької міськ­ради Донецької області. Підпорядк. Залізнен. місь­краді. Знаходиться за 54,6 км від обл. центру та за 5 км від м. Торецьк (до 2016 – Дзержинськ)...

Ленінський район 

ЛЕ́НІНСЬКИЙ РАЙО́Н (від 2016 – Єдикуйський район) – район, що знаходиться у східній частині Автономної Республіки Крим, на Керченському пі­­вострові. Утвор. у січні 1921 як Петров. р-н, від липня того ж року – Л. р. 1921–23...