КАЛЬНО́Й Дмитро Па­влович (15. 06. 1907, слобода Уразово, нині смт Воронез. обл., РФ — 2002, Харків) — архітектор. Член НСАУ (1944; у 1963–79 — голова Харків. обл. організації). Заслужений архітектор УРСР (1978). Навч. у Харків. технол. ін­ституті (1928–32), закін. Харків. інж.-буд. ін­ститут (1937). Працював 1937–78 (з пере­рвою) в ін­ституті «Тепло­електро­проект» (Харків): 1958–78 — зав. майстерні. 1941–45 — на енергет. обʼєктах у містах Усольє-Сибірське (Іркут. обл., РФ), Ткварчелі (Абхазія, Грузія) та у Харкові, 1945 — у Берліні. Серед реаліз. проектів — Лисичан. тепло­електроцентраль (нині Луган. обл.; 1939–40), тепло­електроцентраль Закавказ. металург. заводу (м. Ру­ставі, Грузія; 1945–46), Придні­пров. ДРЕС (побл. Дні­пропетровська; 1-а черга, 1951), с-ща Словʼян. (нині смт Миколаївка Словʼян. міськради Донец. обл.; 1953–72), Ворошиловгр. (нині м. Щастя Луган. міськради; 1954–65), Зміїв. (нині смт Комсомольське Зміїв. р-ну Харків. обл.; 1956–70) та Запоріз. (нині м. Енергодар Запоріз. обл.; 1969–74) ДРЕС, водно-спорт. станція та благоустрій оз. Основа (1958), житл. будинок на Красно­шкіл. набережній (1962), дит. протитуберкульоз. санаторій зі школою (1960–70), забудова ділянки скверу «Пере­мога» на вул. Сумська (1980), рекон­струкція площі Рад. України (нині Кон­ституції; 1985) у Харкові (всі — спів­авт.).