Кальной Дмитро Павлович

КАЛЬНО́Й Дмитро Павлович (15. 06. 1907, слобода Уразово, нині смт Воронез. обл., РФ — 2002, Харків) — архітектор. Член НСАУ (1944; у 1963–79 — голова Харків. обл. організації). Заслужений архітектор УРСР (1978). Навч. у Харків. технол. інституті (1928–32), закін. Харків. інж.-буд. інститут (1937). Працював 1937–78 (з перервою) в інституті «Теплоелектропроект» (Харків): 1958–78 — зав. майстерні. 1941–45 — на енергет. об’єктах у містах Усольє-Сибірське (Іркут. обл., РФ), Ткварчелі (Абхазія, Грузія) та у Харкові, 1945 — у Берліні. Серед реаліз. проектів — Лисичан. теплоелектроцентраль (нині Луган. обл.; 1939–40), теплоелектроцентраль Закавказ. металург. заводу (м. Руставі, Грузія; 1945–46), Придніпров. ДРЕС (побл. Дніпропетровська; 1-а черга, 1951), с-ща Слов’ян. (нині смт Миколаївка Слов’ян. міськради Донец. обл.; 1953–72), Ворошиловгр. (нині м. Щастя Луган. міськради; 1954–65), Зміїв. (нині смт Комсомольське Зміїв. р-ну Харків. обл.; 1956–70) та Запоріз. (нині м. Енергодар Запоріз. обл.; 1969–74) ДРЕС, водно-спорт. станція та благоустрій оз. Основа (1958), житл. будинок на Красношкіл. набережній (1962), дит. протитуберкульоз. санаторій зі школою (1960–70), забудова ділянки скверу «Перемога» на вул. Сумська (1980), реконструкція площі Рад. України (нині Конституції; 1985) у Харкові (всі — співавт.).

І. М. Лаврентьєв