Кузнецов Мефодій Іванович

Визначення і загальна характеристика

КУЗНЕЦО́В Мефодій Іванович (20. 06(02. 07). 1879, м. Пльос Ко­стром. губ., ни­ні Іванов. обл., РФ — 09. 11. 1950, Харків) — хімік. Брат В. Кузнецова. Доктор технічних наук (1935), професор (1939), академік АН УРСР (1940). Учень О. Лідова. Закін. Харків. технол. ін­ститут (1904), де й працював (згодом політех. ін­ститут): завідувач кафедри технології орган. і фарбув. речовин (1919–21), в. о. ректора (1920–21), зав. (1929–41), професор (1945–50) каф. технології піроген. про­цесів. Стажувався у Німеч­чині у лаб. В. Гемпеля та Швеції (1913). Наукові дослідже­н­ня у галузі хім. технології пере­робки коксів. і бурого вугі­л­ля, газифікації пальних копалин, пере­робки нафти й газу, осн. орган. синтезу, аналіт. хімії та технології жирів. На його наук. працях базуються су­часні системи пром. класифікації коксів. вугі­л­ля. Зробив знач. внесок у роз­виток вугіл. петро­графії та хімії пальних копалин. Автор першого під­ручника російською мовою з виробництва коксу й утилізації хім. продуктів коксува­н­ня («Производство кокса, его свой­ства и ис­следование. Утилизация побочных продуктов коксового производства», Х., 1912; 1916).

Пр.: Формалдегидъ, его добы­вание, свойства и применение. Х., 1906; Произ­водство бумаги и ис­следование ее. Х., 1914; Курс лекций по жидкому топливу и сма­зоч­ным материалам. Х., 1917; Ис­следова­ние жиров и продуктов их пере­работки. Ленин­град, 1929; Общий курс технологии органических веществ. Х., 1935.

Літ.: Харьков. политех.

І. О. Лаврова

Завантажити статтю