Копняєв Павло Петрович

Визначення і загальна характеристика

КОПНЯ́ЄВ Павло Петрович (27. 02(11. 03). 1867, м. Уральськ, нині Казах­стан — 03. 06. 1932, Харків) — фахівець у галузі електротехніки. Професор (1904). Заслужений професор УСРР (1926). Закін. С.-Пе­тер­­бур. технол. ін­ститут (1896) і Дармштадт. політехнікум (Німеч­чина, 1898). Від 1898 працював у Харків. технол. ін­ституті: від 1901 — завідувач кафедри електротехніки, 1916–18 — декан мех. ф-ту, 1919–20 — ректор, 1921–30 — засн. і декан електротех. факультету і водночас від 1923 — завідувач кафедри електр. машин; 1930–32 — засн. і декан електромаш.-буд. факультету Харків. електротех. ін­ституту (створ. у грудні 1929 на ба­­зі електротех. факультету Харків. технол. ін­ституту). Засн. укр. електротех. шко­­ли. 1899 вперше в Україні ввів дипломне проектува­н­ня за електротех. напрямом, 1900–07 викладав 8 електротех. дисцип­­лін (основи електротехніки, електр. машини по­стій. та змін. струму, електр. вимірюва­н­ня, електр. установки, роз­рахунки електр. мереж тощо), видаючи від­повід­ні під­ручники та посібни­­ки (зберігся рукопис «Курс элек­­тротехники», 1900 та опублікова­­но літо­граф. способом лекції «Электрические изменения», Х., 1903). Заклав наук. основи методу аналогового моделюва­н­ня в електротехніці (1898), за­пропонував методи роз­рахунків освітле­н­ня, складних електр. мереж, графіч. і аналіт. методів роз­рахунків трамвай. тяги, маг­­ніт. поля електр. машин. За­пропонував удосконалену систему одиниць і забезпечив у цьому вітчизн. пріоритет. Автор проектів електро­станцій Харків. те­­хнол. ін­ституту, електроосвітле­н­ня корпусів, заміни парової машини електро­приводом (1902). Роз­­­робив проект створе­н­ня першого в Україні електротех. факультету (1904, 1907, 1911 та 1914 без­успішно подавав його до цар. уряду на затвердже­н­ня), план (та очолив будівництво) електротех. корпусу Ін­ституту (1928–30); спроектував вимірюв., електрома­­шин­ну, радіотех. та високоволь­­тну лабораторії. Роз­робив схеми комутації трамвай. під­станцій у С.-Пе­тербурзі та Москві, тех. проект побудови трамвай. лінії у м. Маріуполь (нині Донец. обл.), брав участь у реконст­­рук­­ції харків. трамвая. Започат­­ковані К. напрями наук. дослідж. роз­винуто його учнями О. Потебнею (електр. тяга), І. Рогачовим (електр. машини), В. Кияницею, Р. Ароновим (електро­привід), О. Броном (електр. апа­­рати), О. Міляхом, Л. Цукерником (електр. мережі) та ін. Голова електротех. секції Всеукр. асоц. інженерів (1930).

Пр.: Аналогия между явлениями электричества и гидравлики // Элек­­тричество. 1898. № 11–12; Динамо-ма­шины по­стоян­ного тока. Их теория, испытание, кон­струкция и расчет (с отдельным атласом чертежей). Х., 1904; Электротехника. Расчет сетей. Х., 1904; Курс электротехники. Т. 1–8. Основы электричества и магнетизма. Электри­­ческие установки. Х., 1911–12; Аналитический расчет трамвайной тяги // Электричество. 1915. № 2; Электричес­­кие машины по­стоян­ного тока. Х., 1926; Электрические машины пере­мен­ного тока. Х., 1927; В поисках совершен­ной абсолютной системы единиц (1927 г.) // ИТ. 1955. № 6.

Літ.: Каменева В. А. Павел Петрович Копняев. Москва; Ленин­град, 1959; Тве­­ритникова О. Є. Зародже­н­ня і роз­виток науково-технічної школи електротехніки професора П. П. Копняєва (1885–1950 рр.). Х., 2010; Харьков. по­­литех.

В. Д. Юхимчук

Завантажити статтю