Лашкевич Рафаїл

Визначення і загальна характеристика

ЛАШКЕ́ВИЧ Рафаїл Іванович (10. 10. 1899, с. Добруш, нині Гомел. обл., Білорусь — 17. 02. 1982, Київ) — фахівець у галузі зварювального виробництва. Кандидат технічних наук (1951). Сталінcька премія (1950), Державна премія СРСР (1968). Учас­ник воєн. дій 1918–20 (у складі Червоної армії). Закін. Харків. технол. ін­ститут (1928). Працював 1926–41 на Харків. електромех. заводі; 1941–44 — на заводах «Урал­­електро­апарат» і № 650 (м. Улья­новськ, РФ); 1945–82 — в Ін­ституті електрозварюва­н­ня АН УРСР (Київ): 1953–63 — завідувач від­ділу зварюва­н­ня труб, 1963–82 — старший науковий спів­робітник Роз­робив принципи конструюва­н­ня комплекс. збірно-зварюв. обладна­н­ня; створив перший у СРСР стан для автомат. зварюва­н­ня прямошов. труб великого діаметру, вальце-зварюв. вер­стат для збира­н­ня та зварюва­н­ня кузовів шахт. вагонеток, низку трубозварюв. приладів і апаратів для дводуг. зварюва­н­ня на великих швидкостях, апаратів для електрошлак. зварюва­н­ня.

Пр.: Сварочная головка для дуговой электросварки метал­лическим элек­тродом // Автоген. работник. 1931. № 9; Автоматическая сварка под флюсом в производстве труб // Тр. Всесоюз. конф. по автомат. сварке под флюсом. К., 1948; Некоторые меры преду­преждения кри­стал­лизацион­ных трещин в концах стыковых швов // АС. 1959. № 7 (спів­­авт.); Автоматическая сварка метал­лов с предварительным подогревом кромок ТВЧ // Там само. 1968. № 9 (спів­­авт.).

О. М. Корнієнко

Завантажити статтю