Маслов Олексій Матвійович

МА́СЛОВ Олексій Матвійович (13(25). 03. 1879 — 1954, Москва) — партійний діяч, організатор вищої освіти. Навч. у Томському технол. інституті (Росія), звідки відрах. за участь у рев. русі 1904–05. Керував парт. роботою в Томську, Іркутську, Барнаулі й Красноярську (усі — Росія), був головою Краснояр. і секр. Сибір. союз. комітетів РСДРП (1906). Від 1919 — на Уралі. 1922–36 — на керів. госп. роботі в Україні, зокрема 1922–28 — ректор Харків. технол. інституту, водночас — чл. правління Укрдержстраху (1922–23), чл. президії Укрдоброхіму (1924), заступник голови Вищої ради нар. господарства УСРР (1925), нач. її Наук.-тех. упр. (1926–28) та чл. президії (1927), чл. правління Укр. наук.-тех. товариства (від 1929). Учасник теплотех. з’їзду (1926), Всесоюз. з’їздів інж.-тех. секцій профспілок (1927) та Всесоюз. спілки робітників-металістів (1928) у Москві. Відп. ред. ж. «Энергетика» і «Научно-технический вестник» (1936). У 1936–37 — директор Моск. хім.-технол. інституту, від 1938 працював у Наркоматі хім. промисловості.

Д. Ю. Журило