Міляєв Семен Матвійович
МІЛЯ́ЄВ Семен Матвійович (04(16). 12. 1895, м. Вільно, нині Вільнюс — 16. 12. 1961, Київ) — графік, дизайнер. Батько Л. Міляєвої, дід Олександра, прадід Анастасії Подерв’янських. Закін. класичну гімназію (1913), відвідував приватну студію І. Рибакова у Вільні. Брав участь у 1-й світ. війні. Навч. у Харків. технол. інституті на мех.-мат. факультеті (1919–24). У 1920-і рр. створював просвітн. плакати, оформляв книги. Від серед. 1930-х рр. — дизайнер та оформлювач виставок і музеїв, зокрема експозицій укр. нар. мистецтва до декад укр. мистецтва 1936, 1949, 1957 у Києві, Ленінграді (нині С.-Петербург), Москві, ювіл. виставки Т. Шевченка в Києві (1939); музеїв В. Леніна в Києві (1938, 1944), Т. Шевченка у Каневі (нині Черкас. обл., 1939), Києві (1940, 1949), Канаді (1952), І. Франка у Канаді (1955), Лесі Українки у Києві (1961) разом із В. Батюшковим. Співпрацював із В. Єрмиловим (1930-і рр.) і В. Меллером (1940-і рр.). Проектував 1935–46 меблі, ужитк. речі для нар. митців.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «О. Міляєв» (1926), «Автопортрет» (1927); ескіз робочого столу для читал. залу б-ки (1946).
Рекомендована література
- Бажан М. Думи і спогади. 1982;
- Миляєва Л. С. Семен Матвеевич Миляев. 2014 (обидві — Київ).